ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
 42. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сума податку, попередньо включена до податкового кредиту, залишається не підтвердженою документами, про які йдеться у підпункті 7.4.5 зазначеного Закону, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену такими документами
 43. Не дозволяється включення до податкового кредиту сум, сплата яких не підтверджена податковими накладними
 44. Заявлені позивачем вимоги про зобов’язання ДПІ надати висновок щодо сум відшкодування з бюджету податку на додану вартість та нарахованих на бюджетну заборгованість процентів за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту порушеного права, визначеним законом
 45. Відповідно до підпункту 7.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного законом строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися в суд із позовом про стягнення коштів з бюджету
 46. Оскільки факт порушення юридичною особою норм регулювання обігу готівки за чинним законодавством України не є адміністративним правопорушенням, то податкові органи обгрунтовано застосували до юридичної особи штрафні санкції, передбачені Указом Президента України від 12 червня 1995 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»
 47. Відповідно до п. «а» ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» (зі змінами, внесеними Законом від 18 листопада 1999 р. № 1243-ХIV) платниками акцизного збору є суб’єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) — виробники підакцизних товарів (послуг) на митній території України, у тому числі ті, що використовують давальницьку сировину
© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком