Верховний Суд України
30. За змістом статей 4—6 ЖК гуртожитки належать до об’єктів державного житлового фонду і відповідно до ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизації не підлягають. Отже, висновок господарських судів про необхідність включення гуртожитків до статутного фонду корпоратизованого підприємства є помилковим

ВАТ «Катіон» (далі — ВАТ) подало позов у Господарський суд м. Києва про спонукання Міністерства промислової політики України передати до статутного фонду товариства два гуртожитки із вбудовано-прибудованими приміщеннями в порядку, визначеному Положенням про порядок корпоратизації підприємств (далі — Положення), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 1993 р. № 508.

Позовні вимоги мотивовані тим, що до позивача як правонаступника ДП «Завод “Катіон”» (далі — ДП; у результаті корпоратизації вказане підприємство перетворене на ВАТ; зазначені гуртожитки були побудовані у 1970—80 рр. за його кошти, перебували на балансі названого підприємства та використовувалися для забезпечення житлом працівників) перейшли всі права й обов’язки останнього.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що норми чинного законодавства, яке регулює правовідносини приватизації державного майна, не передбачають можливості приватизації державного житлового фонду.

Господарський суд м. Києва рішенням від 8 червня 2005 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28 липня 2005 р., позов задовольнив з таких підстав.

Вказані судові рішення мотивовані тим, що в процесі корпоратизації ДП відповідно до вимог Указу Президента України від 15 червня 1993 р. № 210/93 «Про корпоратизацію підприємств», Положення та акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу заводу «Катіон» до позивача як до правонаступника в порядку ст. 36 Закону від 27 березня 1991 р. № 887-XII «Про підприємства в Україні» перейшли всі права й обов’язки корпоратизованого ДП, а отже, спірне майно повинно було увійти до статутного фонду позивача, при цьому його вартість мала бути включена у вартість активів цілісного майнового комплексу заводу «Катіон».

Вищий господарський суд України постановою від 22 листопада 2005 р. названі рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишив без змін.

У касаційному поданні ВАТ просило скасувати цю постанову Вищого господарського суду України з підстав її невідповідності рішенням Верховного Суду України з питань застосування норм матеріального права та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України ухвалою від 8 червня 2006 р. порушила провадження з перегляду зазначеної постанови Вищого господарського суду України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника Генеральної прокуратури України та представників сторін, обговоривши наведені у касаційному поданні доводи і перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України визнала, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи без змін постанову апеляційної інстанції та відповідно рішення суду першої інстанції, Вищий господарський суд України погодився з їхніми висновками про те, що при перетворенні ДП на ВАТ до статутного фонду останнього на порушення вимог законодавства про корпоратизацію не було включено два гуртожитки, які перебували на балансі підприємства та були побудовані за його кошти, через що вони підлягають передачі до статутного фонду ВАТ.

Але з таким висновком погодитися не можна.

Господарські суди встановили, що ДП згідно із наказом Мінмашпрому України від 4 березня 1994 р. № 338 було перетворене шляхом його корпоратизації на ВАТ відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» та Положення.

Пункт 16 Положення передбачає, що розмір статутного фонду відкритих акціонерних товариств, створених відповідно до цього Положення, визначається за діючою Методикою оцінки вартості об’єктів приватизації та оренди.

Згідно з пунктами 41, 42 Методики оцінки вартості об’єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1993 р. № 717, вартість майна цілісного майнового комплексу, зокрема, зменшується на вартість майна державного житлового фонду, що приватизується відповідно до Закону від 19 червня 1992 р. № 2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду», а також вартість об’єктів, що не підлягають приватизації.

Згідно зі ст. 127 ЖК під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.

Жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд (ч.1 ст. 4 ЖК).

За змістом статей 4—6 ЖК гуртожитки належать до об’єктів державного житлового фонду і відповідно до ст. 2 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизації не підлягають.

Наведене свідчить, що висновок господарських судів про необхідність включення спірних гуртожитків до статутного фонду ВАТ є помилковим.

Враховуючи наведене та керуючись статями 11117—11120 ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України касаційне подання Генерального прокурора України задовольнила: постанови Вищого господарського суду України від 22 листопада 2005 р. і Київського апеляційного господарського суду від 28 липня 2005 р. та рішення Господарського суду м. Києва від 8 червня 2005 р. скасувала, а справу передала на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
© Верховний Суд України, 2013