Верховний Суд України
4. Статтею 165 ЦК України передбачено: якщо строк виконання зобов’язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання в будь-який час, а боржник повинен виконати таке зобов’язання в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги кредитором, якщо із закону, договору або зі змісту зобов’язання не випливає обов’язок негайного виконання. При вирішенні позову про стягнення боргу суд повинен з’ясувати, коли у позивача виникло право вимоги щодо виконання відповідачем зобов’язання за договором позики, враховуючи при цьому, що відповідно до ст. 76 ЦК України перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, тобто з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права


У листопаді 2000 р. Б. звернувся до О. із позовом про стягнення боргу. Позовні вимоги мотивував тим, що 1 серпня 1996 р. він уклав з відповідачем договір позики, згідно з яким передав останньому 3 тис. доларів США. Вказану суму О.зобов’язався повернути на першу вимогу, але не раніше, ніж 1 липня 1997 р. Б. зазначав, що незважаючи на неодноразові прохання повернути позику відповідач на це не реагує, існування будь-якої заборгованості заперечує і на момент звернення до суду позику не повернув, тому й просив позов задовольнити. Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 20липня 2001 р., залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 8 жовтня 2001 р., в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Б. просив скасувати постановлені у справі рішення у зв’язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України встановила, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 76 ЦК перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Зі змісту ст. 165 ЦК випливає: якщо строк виконання зобов’язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання в будь-який час, а боржник повинен виконати таке зобов’язання в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги кредитором, якщо із закону, договору або зі змісту зобов’язання не випливає обов’язок негайного виконання.

Проте ухвалюючи рішення про залишення позовних вимог без задоволення, суд усупереч положенням статей 15, 202 ЦПК не з’ясував, коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем зобов’язання за договором позики. За таких обставин, оскільки зазначені судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального і процесуального права, вони не можуть вважатися законними й обгрунтованими, тому Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України, керуючись ст. 334 ЦПК, касаційну скаргу Б. задовольнила, рішення Євпаторійського міського суду від 20 липня 2001 р. та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 8 жовтня 2001 р. скасувала, а справу направила на новий розгляд до суду першої інстанції.

© Верховний Суд України, 2013