Верховний Суд України
5. Відповідно до ст. 700 ЦК продавець зобов’язаний надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу. Інформація повинна відповідати вимогам закону та правилам роздрібної торгівлі щодо її змісту і способів надання. Покупець має право до укладення договору купівлі-продажу оглянути товар, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей останнього або демонстрації користування ним, якщо це не виключено характером товару і не суперечить правилам роздрібної торгівлі.
Якщо покупцеві не надано можливості негайно одержати повну і достовірну інформацію про товар у місці його продажу, він має право вимагати відшкодування збитків, завданих необґрунтованим ухиленням від укладення договору, а якщо договір укладено, — в розумний строк відмовитися від договору, вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми та відшкодування збитків, а також моральної шкоди

У травні 2005 р. Г. звернулася до суду з позовом до СП «ЗАТ “Дніпро Мотор Інвест”» (далі — ЗАТ) про розірвання договору купівлі-продажу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що при купівлі нею в лютому 2005 р. у відповідача автомобіля «Honda HR-V» їй не було надано необхідну і достовірну інформацію про товар: вона мала на меті придбати автомобіль з автоматичною коробкою передач, а фактично їй продали — із безступінчатою автоматичною трансмісією. Позивачка просила розірвати договори купівлі-продажу автомобіля та придбаних до нього аксесуарів, стягнути сплачені згід­но з цими договорами суми та понесені нею витрати, а також відшкодувати моральну шкоду, заподіяну порушенням її прав.

Оболонський районний суд м. Києва рішенням від 13 грудня 2005 р. в за­доволенні позову відмовив.

Рішенням від 11 квітня 2006 р. Апеляційний суд м. Києва зазначене рішення скасував і ухвалив нове — про часткове задоволення позову. Постановлено розірвати договір купівлі-продажу автомобіля, укладений 1 лю­того 2005 р. між Г. та ЗАТ, стягнути на користь позивачки 146 тис. 124 грн на відшкодування збитків, 1 тис. 500 грн — моральної шкоди, 7 тис. 180 грн — витрат на правову допомогу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ЗАТ, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати його рі­шення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України визнала, що касаційна скарга має бути задоволена частково з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, апеляційний суд виходив із того, що Г. повідомила працівників ЗАТ про намір придбати автомобіль з автоматичною коробкою передач, однак їй продали — із безступінчатою автоматичною трансмісією. При цьому до укладення договору відповідач на порушення ст. 18 Закону від 12 травня 1991 р. 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (далі — Закон) не надав позивачці повної та достовірної інформації про товар, а саме про особливості безступінчатої автоматичної трансмісії, її технічні характеристики і споживчі властивості.

За висновком апеляційного суду наведені обставини є підставою для за­дово­лення позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу автомо­біля та відшкодування моральної шкоди. Проте з таким висновком погодитись не можна.

Вимоги щодо змісту інформації про товари, яку слід надати спо­жи­­­­­ва­чеві до отримання ним товару, визначені в ч. 1 ст. 18 Закону (в редакції з 5 грудня 2003 р. по 13 січня 2006 р.), якою регулюються спірні пра­во­від­но­сини.

Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону, якщо надання недостовірної та неповної інформації про товар спричинило придбання товару, який не має потрібних споживачеві властивостей, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків; якщо неможливість використання придбаного товару за призначенням, — право вимагати надання у розумно короткий (не більше місяця) термін належної інформації, а в разі її ненадання в обумовлений термін — розірвати договір і вимагати відшкодування збитків; якщо заподіяння шкоди життю, здоров’ю або майну споживача, — право пред’явити продавцю вимоги, передбачені ст. 17 Закону, а також вимагати відшкодування збитків, завданих природним об’єктам, що перебувають у його володінні на праві власності або на інших підставах, передбачених законом чи договором.

Відповідно до ст. 700 ЦК продавець зобов’язаний надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу. Інформація повинна відповідати вимогам закону та правилам роздрібної торгівлі щодо її змісту і способів надання.

Покупець має право до укладення договору купівлі-продажу оглянути товар, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей останнього або демонстрації користування ним, якщо це не виключено характером товару і не суперечить правилам роздрібної торгівлі.

Якщо покупцеві не надано можливості негайно одержати повну і достовірну інформацію про товар у місці його продажу, він має право вимагати відшкодування збитків, завданих необґрунтованим ухиленням від укладення договору, а якщо договір укладено, — в розумний строк відмовитися від договору, вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми та відшкодування збитків, а також моральної шкоди.

Задовольняючи позов, апеляційний суд на порушення вимог статей 10, 303, 304 ЦПК не з’ясував, із яких саме підстав, визначених законом, позивачка заявляє вимоги про розірвання договору, відшкодування моральної шкоди і збитків та чи підтверджують наведені нею факти наявність таких підстав.

Суд також не перевірив належним чином доводів позивачки щодо порушення її права на отримання повної та достовірної інформації про придбаний нею автомобіль і заперечень відповідача з цього приводу.

За таких обставин колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, керуючись ст. 336 ЦПК, касаційну скаргу ЗАТ задовольнила частково — скасувала рішення Апеляційного суду м. Києва від 11 квітня 2006 р. з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК, і передала справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
© Верховний Суд України, 2013