ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
2002-75. Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 20 постанови від 26 лютого 1999 р. № 2 «Про судову практику в справах про контрабанду та порушення митних правил», справи про митні правопорушення розглядаються в повному обсязі судом, а в тих випадках, коли в діях правопорушника є склади декількох митних правопорушень, за одне з яких передбачено конфіскацію, суд розглядає справу щодо всіх вчинених правопорушень
 
 

У листопаді 2000 р. Ф. звернувся до суду зі скаргою на постанову заступника начальника Луганської митниці від 6 листопада 2000 р. № 1520/70200/00, якою на нього було накладено штраф у розмірі 500 грн. та конфісковано 500аудіокасет. Посилаючись на те, що до адміністративної відповідальності він був притягнений з порушенням вимог чинного законодавства, скаржник просив задовольнити його скаргу. Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 22 грудня 2000 р. в задоволенні скарги відмовлено. Голова Луганського обласного суду порушив у протесті (внесеному до введення касаційного провадження) питання про скасування зазначеного судового рішення у зв’язку з недодержанням норм процесуального права. Судова палата з цивільних справ Верховного Суду України протест задовольнила з таких підстав.

Постановлюючи рішення про залишення скарги без задоволення, районний суд виходив із того, що Ф. порушив митні правила, у зв’язку з чим заступникначальника Луганської митниці на підставі ст. 116 МК обгрунтованонаклав на нього штраф, а питання в частині конфіскації аудіокасет правильно передав на розгляд суду.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.20 постанови від 26 лютого 1999 р. № 2 «Про судову практику в справах про контрабанду та порушення митних правил», справи про митні правопорушення, передбачені статтями 109, 112—118 МК, мають розглядатися в повному обсязі судом. Якщо в діях правопорушника є склади декількох митних правопорушень, за одне з яких передбачено конфіскацію, суд розглядає справу щодо всіх вчинених правопорушень.

Проте суд, відмовляючи в задоволенні скарги, не врахував цих роз’яснень та не взяв до уваги те, що стягнення на скаржника накладено неправомочним органом. За таких обставин рішення суду не можна визнати законним та обгрунтованим. Керуючись ст. 334 ЦПК, судова палата з цивільних справ Верховного Суду України рішення Ленінського районного суду м. Луганська скасувала і направила справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

© 2018. Верховний Суд України. Розробка http://www.viaduk.net" style="color:#ffffff;">Віадук-Телеком