ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
85. Відповідно до ст. 20 КК України та ст. 417 КПК України справа щодо особи, яку визнано обмежено осудною, може бути направлена до суду як з обвинувальним висновком, так і для вирішення питання про застосування щодо цієї особи примусових заходів медичного характеру
 
 
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 20 лютого 2002 р. справу за обвинуваченням Я. у вчиненні злочинів, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 115 та ст. 15, пунктами 5, 13 ч. 2 ст. 115 КК, направлено на додаткове розслідування. Я. пред’явлено обвинувачення в незаконному придбанні, виготовленні, ремонті, носінні та зберіганні вогнепальної зброї й бойових припасів, а також в умисному вбивстві на грунті особистих неприязних стосунків Я-кої та в замаху на умисне вбивство Є. способом, небезпечним для життя багатьох осіб. Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд послався на те, що органи досудового слідства всупереч вимогам ст. 417 КПК не склали щодо Я., якого визнано обмежено осудним, постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру, а пред’явили йому обвинувачення і направили справу до суду з обвинувальним висновком.
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені прокурором у касаційному поданні, в якому порушено питання про скасування ухвали суду, задовольнила його, пославшись на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 20 КК особа, яку визнано обмежено осудною, підлягає кримінальній відповідальності. Частиною другою тієї ж статті передбачено, що визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання, а також може бути підставою для застосування до цієї особи примусових заходів медичного характеру. Тобто на розсуд органів досудового слідства такій особі може бути пред’явлено обвинувачення і справу щодо неї з обвинувальним висновком направлено до суду або згідно зі ст. 417 КПК ці органи можуть скласти постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування до цієї особи примусових заходів медичного характеру.

Таким чином, суд, повно й усебічно дослідивши всі обставини справи, може прийняти рішення про притягнення Я. до кримінальної відповідальності відповідно до вимог ст. 20 КК або застосувати до нього примусові заходи медичного характеру на підставі ст. 416 КПК. А тому вказівка суду про те, що в даній справі необхідно скласти не обвинувальний висновок, а постанову про застосування примусових заходів медичного характеру, є безпідставною. Якщо суд у результаті дослідження всіх обставин справи дійде висновку про необхідність застосування щодо Я. примусових заходів медичного характеру, то вид таких заходів повинен буде визначатися відповідно до вимог ст. 94 КК з урахуванням тяжкості вчиненого діяння та ступеня небезпечності його особи згідно з висновком судово-психіатричної експертизи про характер і стан захворювання. Судово-психіатрична експертиза щодо підсудного у справі проведена. Додаткові питання, на які є посилання в ухвалі, суд при необхідності має можливість поставити перед експертами в судовому засіданні.

За таких обставин ухвалу суду про додаткове розслідування справи скасовано з направленням останньої на новий судовий розгляд.

© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком