ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
Відповідно до п. 12 ст. 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» звільняються від оподаткування при ввезенні на митну територію України особисті речі, в тому числі транспортні засоби в обумовленій кількості (одна одиниця на повнолітнього громадянина), у разі переселення громадянина на постійне місце проживання в Україну за умови, що він є власником такого транспортного засобу не менше одного року і цей транспортний засіб перебував на обліку в країні постійного місця попереднього проживання його власника не менше одного року
 
 

Відповідно до п. 12 ст. 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» звільняються від оподаткування при ввезенні на митну територію України особисті речі, в тому числі транспортні засоби в обумовленій кількості (одна одиниця на повнолітнього громадянина), у разі переселення громадянина на постійне місце проживання в Україну за умови, що він є власником такого транспортного засобу не менше одного року і цей транспортний засіб перебував на обліку в країні постійного місця попереднього проживання його власника не менше одного року

Ухвала Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
від 22 жовтня 2003 р.
(в и т я г)

У січні 2003 р. Ч. звернулася до суду зі скаргою на неправомірні дії службових осіб Придунайської митниці (далі — Митниця), посилаючись на те, що 14 січня 2003 р. їй безпідставно відмовлено у пільговому митному оформленні автомобіля «Ровер-820» при ввезенні його з Молдови на територію України у зв’язку з переїздом на постійне місце проживання в Україну.

Ізмаїльський міський суд рішенням від 17 січня 2003 р., залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 8 квітня 2003 р., скаргу Ч. задовольнив.

У касаційній скарзі Митниця просила скасувати зазначені рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вирішила, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи скаргу Ч. та зобов’язуючи відповідача здійснити митне оформлення ввезеного нею на митну територію України автомобіля без сплати мита, акцизного збору та податку на додану вартість на підставі Закону від 13 вересня 2001 р. № 2681-III «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» (далі — Закон), суди виходили з того, що вона є особою, на яку поширюється дія цього Закону, оскільки з народження і до 2002 р. проживала в Молдові, автомобіль придбала 5 квітня 2001 р., а 30 липня 2002 р. зняла його з реєстрації у зв’язку з виїздом в Україну на постійне місце проживання.

Висновки судових інстанцій про незаконність дій Митниці щодо відмови у пільговому митному оформленні ввезеного транспортного засобу є правильними й такими, що узгоджуються з нормами матеріального права. Так, відповідно до п. 12 ст. 8 Закону при ввезенні на митну територію України звільняються від оподаткування особисті речі, в тому числі транспортні засоби в обумовленій кількості, у разі переселення громадянина на постійне місце проживання в Україну за умови, що він є власником такого транспортного засобу не менше одного року і цей транспортний засіб перебував на обліку в країні постійного місця попереднього проживання його власника не менше одного року.

У ст. 1 Закону є визначення постійного місця проживання як місця проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цією особою службових обов’язків або зобов’язань за договором (контрактом).

Таким чином, виходячи зі змісту Закону транспортні засоби, що ввозяться громадянами, які переселяються з інших держав в Україну для постійного проживання, звільняються від оподаткування при дотриманні таких умов: постійного проживання громадянина на території країни попереднього місця проживання не менше одного року; тривалість права власності на транспортний засіб не менше одного року; перебування цього транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання його власника не менше одного року.

Задовольняючи скаргу Ч., суд обгрунтовано виходив із доведеності зазначених умов.

Доводи, зазначені в касаційній скарзі, про недоведеність факту постійного проживання Ч. у Молдові протягом року до в’їзду в Україну спростовуються наданими нею доказами про проживання в Молдові з народження до 2002 р.

За таких обставин, керуючись ст. 334 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України касаційну скаргу Митниці відхилила, а рішення Ізмаїльського міського суду від 17 січня 2003 р. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 8 квітня 2003 р. залишила без зміни.

© 2017. Верховний Суд України. Розробка http://www.viaduk.net" style="color:#ffffff;">Віадук-Телеком