ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
17. Справи про встановлення фактів, від яких залежать виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються в судовому порядку у випадках, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, при неможливості одержання заінтересованими особами відповідних документів або відновлення загублених чи знищених документів, що посвідчують ці факти, а також тоді, коли потрібно встановити факт, який згідно з іноземним законодавством тягне правові наслідки для заявника і рішення суду необхідне заявникові для застосування у відносинах із громадянами інших держав (наприклад, для вирішення питання про наявність права на спадщину в особи, яка законодавством України не віднесена до кола спадкоємців за законом)
 
 

У травні 2002 р. С.В. звернувся до суду із заявою про встановлення факту реєстрації шлюбу своїх покійних батьків — С.М. та С.О. Цей юридичний факт йому необхідно встановити для отримання спадщини після двоюрідного брата матері, Ч., померлого у Канаді в липні 1996 р. Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 25 червня2002 р., залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду області від 5 серпня 2002р., заява залишена без задоволення. У касаційній скарзі С.В. просив скасувати ухвалені у справі рішення з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України визнала, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Залишаючи заяву С.В. без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що заявник не вправі звертатися до суду із зазначеною заявою, оскільки із заявами про встановлення факту реєстрації шлюбу може звернутися подружжя або кожен із них. Проте з висновком суду погодитись не можна з таких підстав. Згідно зі ст. 271 ЦПК справи про встановлення фактів, від яких залежать виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються в судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, а також при неможливості одержання заінтересованими особами відповідних документів або відновлення загублених чи знищених документів, що посвідчують ці факти.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, наведених у п. 1 постанови від 31 березня 1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд може встановлювати і такі факти, що й за іноземним законодавством тягнуть правові наслідки для заявника і рішення суду необхідне заявникові для застосування у відносинах із громадянами інших держав (наприклад, для вирішення питання про наявність права на спадщину в особи, яка законодавством України не віднесена до кола спадкоємців за законом). Під час вирішення справи суд першої інстанції не врахував, що зазначений юридичний факт породжує правовий наслідок і від цього залежить виникненнямайнових прав у заявника, зокрема отримання спадщини відповідно до іноземного законодавства.

За таких обставин, коли неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи, а суд апеляційної інстанції зазначені порушення залишив без уваги, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України постановлені у справі судові рішення скасувала і направила справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком