ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
2001-65. Лікаря-уролога, який одержав незаконну винагороду шляхом вимагательства — погрожуючи передчасним закриттям листка непрацездатності та припиненням лікування, визнано суб’єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 168 КК України
 
 
Вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 5 листопада 1997 р. К. засуджено за ч. 2 ст. 168 КК із застосуванням статей 44, 45 КК на чотири роки позбавлення волі умовно з іспитовим строком три роки і зі сплатою в дохід держави штрафу в розмірі 680 грн. Із засудженого стягнено на користь О. 1 тис. грн. моральної шкоди.

Дії К. перекваліфіковано з ч. 2 ст. 168 КК на ч. 1 ст. 155<sup>2</sup> КК, за якою призначено покарання із застосуванням ст. 45 КК у вигляді позбавлення волі строком на один рік умовно з іспитовим строком один рік, а з урахуванням ст. 44 КК — без штрафу. На підставі п. «в» ст. 1 Закону від 26 червня 1997 р. «Про амністію з нагоди першої річниці Конституції України» К. від покарання звільнено.

Пляшку шампанського, плитку шоколаду, 450 грамів ковбаси та 400 грамів сала на загальну суму 13 грн. 20 коп.

Президія Дніпропетровського обласного суду змінила вирок і перекваліфікувала дії засудженого на ч. 1 ст. 1552 КК, зазначивши, що К. займав посаду лікаря, яка не пов’язана з виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків, а тому він одержав шляхом вимагательства незаконну винагороду за виконання функціональних обов’язків лікаря, а не посадової особи.

Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті питання про скасування постанови президії обласного суду, зміну вироку та пом’якшення призначеного К. за ч. 2 ст. 168 КК із застосуванням ст. 44 і ст. 45 КК покарання до одного року позбавлення волі без конфіскації майна і позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю, тобто засудження його умовно з іспитовим строком один рік без сплати штрафу. Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи протесту, судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України задовольнила його з таких підставах.

Висновок суду про доведеність вини К. у вчиненні зазначених злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів і є обгрунтованим. Дії К. за ч. 2 ст. 168 КК кваліфіковано правильно.

Як вбачається з матеріалів справи, К. шляхом вимагательства одержав винагороду не тільки за здійснення суто професійної діяльності — лікування потерпілої, а й за надання листка тимчасової непрацездатності, тобто за вчинення дій, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Оскільки в даному випадку його повноваження мали організаційно-розпорядчий характер, то він діяв як посадова особа. Президія Дніпропетровського обласного суду не врахувала цих обставин, тому прийняла неправильне рішення.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1552 КК за одержання працівником шляхом вимагательства незаконної винагороди від громадянина за виконання роботи, що входить у коло обов’язків такого працівника, передбачено покарання у вигляді виправних робіт строком до одного року або штрафу до сорока мінімальних розмірів заробітної плати. Покарання у вигляді позбавлення волі диспозицією цієї норми не передбачено. Отже, президія Дніпропетровського обласного суду призначила К. покарання, яке не передбачено законом призначила К. покарання за ч. 2 ст. 168 КК із застосуванням статей 44, 45 КК у вигляді одного року позбавлення волі умовно без штрафу.
© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком