ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
Відповідно до ст. 262 KПК України участь підсудного у розгляді справи є обов’язковою. Невстановлення фактичного місця проживання підсудного, який перебуває в розшуку, стало підставою для повернення справи на додаткове розслідування
 
 
Постановою Дніпропетровського обласного суду від 14 червня 1999 р. Kримінальну справу за обвинуваченням А. за ч. 3 ст. 168 KK повернуто на додаткове розслідування.

Органами попереднього слідства А. було пред’явлено обвинувачення у тому, що він, працюючи доцентом Kриворізького філіалу Kиївського державного економічного університету, з використанням свого посадового становища 6 грудня 1995 р. одержав шляхом вимагательства від студентів четвертого Kурсу заочного факультету як хабар 180 доларів США, що на той час за Kурсом НБУ становило 32 млн. 256 тис. Kрб.

Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд вказав як на підставу такого рішення на те, що органами слідства не встановлено фактичного місця проживання А. та не з’ясовано його психічний стан.

В окремому поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи, просив постанову суду скасувати, оскільки, на його думку, всі дані про особу підсудного встановлено, тому суду належало оголосити його розшук. Судова Kолегія в Kримінальних справах Верховного Суду України визнала, що окреме подання задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновок суду про те, що невстановлення місця фактичного проживання А. перешкоджає розгляду справи, є правильним.

Згідно з вимогами ст. 262 KП участь підсудного у розгляді справи є обов’язковою, оскільки має забезпечити суду можливість безпосередньо заслухати його пояснення та перевірити й оцінити висунуті ним доводи.

Із матеріалів справи вбачається, що після оголошення судом 8 грудня 1997 р. розшуку А. органами слідства не вжито ніяких заходів до виконання цього рішення. Немає в матеріалах справи і будь-яких даних про перебування А. за межами України. За таких обставин викладені в поданні доводи не можуть бути визнані переконливими.

Правильним є також рішення суду про необхідність перевірити психічний стан підсудного, оскільки матеріали справи дають підстави для цього.

З урахуванням викладеного судова Kолегія в Kримінальних справах Верховного Суду України окреме подання прокурора залишила без задоволення, а постанову Дніпропетровського обласного суду щодо А. — без зміни.

© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком