ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
Аналіз роботи судів загальної юрисдикції в 2001 р. за данами судової статистики
 
 

АНАЛІЗ
роботи судів загальної юрисдикції в 2001 р.
за даними судової статистики

Аналіз даних судової статистики за 2001 р. було проведено з метою визначення стану роботи судів загальної юрисдикції — Верховного Суду України; Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських судів (апеляційних); міжобласного; районних (місцевих); військових судів регіонів, гарнізонів і Військово-Морських Сил України (далі — ВМС) щодо здійснення правосуддя.

При опрацюванні аналізу використанo статистичні звіти та інші матеріали про роботу судів, надані Міністерством юстиції України (далі — Мін’юст), і дані Міністерства внутрішніх справ України (далі — МВС) про стан злочинності на території України.

1. Обсяг роботи судів та навантаження на суддів

У 2001 р. порівняно з попереднім звітним періодом обсяг роботи судів першої інстанції збільшився — надійшло на розгляд 3 036 978 справ та матеріалів, що на 1 052 458, або 53,0 %, більше (2000 р. — 1 984 520 справ і матеріалів). Статистичні дані щодо надходження справ усіх категорій до судів першої інстанції в 2001 р. та динаміка порівняно з 2000 р. наведені в табл. 1.
Категорія справ
Рік
Динаміка
2000 2001 абс. %*
Кримінальні
Надійшло справ за звітний період 321 297 209 954 —21 343 —9.2
Повернено справ прокурорам у порядку ст. 232 КПК 4 327 5 687 +1 360 +31,4
Винесено постанов про відмову в порушенні кримінальної справи 9 509 7 942 —1 567 —16,5
Винесено постанов про звільнення від кримінальної відповідальності
(за справами без обвинувальних вироків)
11 104
Провадження за поданнями слідчих органів 48 523
Провадження за скаргами на дії слідчих органів 4 210 5 049 +839 +19,9
Провадження за скаргами приватного обвинувачення, що залішені без розгляду та повернені особам, які їх подали 497
Провадження за скаргами приватного обвинувачення, що надіслані за належністю прокурору 140
Провадження в порядку виконання вироків, ухвал, постанов 160 369 247 653 87 284 +54,4
Всього 409 712 536 714 +127 002 +31,0
Цивільні
Надійшло справ за звітний період 1 112 070 1 282 135 +170 065 +15,3
Винесено ухвал про відмову в прийнятті заяв 23 476 30 352 +6 876 +29,3
Кількість позовних заяв, скарг, заяв, щодо яких не прийнято рішення відповідно до ст. 136 ЦПК України 27 323
Надійшло клопотань іноземних держав 1 319 1 235 —84 —6,4
Надійшло клопотань про скасування рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду 29
Про адміністративні правопорушення, за якими винесено постанови, рішення
413 794 1 130 555 +716 761 +173,2
Провадження за поданнями в порядку виконання рішень судів у частині майнових стягнень
12 067 19 144 +7 077 +58,6
Про направлення в ЛТП
Направлено на примусове лікування від алкоголізму та наркоманії 8 205 6 190 —2 015 —24,6
Відмовлено в направленні в ЛТП 154 179 +25 +16,2
Всього 8 359 6 369 —1 990 —23,8
Про застосування заходів виховного характеру до неповнолітніх
3 723 3 122 —601 —16,1
Всього надійшло справ усіх категорій
1 984 520 3 036 978 +1 052 458 +53,0

* Питома вага в загальній кількості засуджених.

Наведені дані свідчать про істотне збільшення надходження до судів першої інстанції справ майже всіх категорій. Їх кількість зросла насамперед за рахунок справ про адміністративні правопорушення (+173,2 %), що зумовлено внесенням змін та доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП) щодо відповідальності за порушення Правил дорожнього руху. Крім того, у зв’язку зі змінами, внесеними до кримінального та кримінально-процесуального законодавства, більше ніж наполовину зросла кількість проваджень у порядку виконання, вироків, ухвал, постанов (+54,4 %). Після покладення на суди повноважень вирішувати питання, пов’язані з обранням такого запобіжного заходу, як взяття під варту, а також продовженням строків тримання під вартою, дачею санкції на проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, проведенням примусової виїмки, накладенням арешту на кореспонденцію і зняттям інформації з каналів зв’язку тощо, тільки в II півріччі 2001 р. до місцевих судів надійшло 48 523 проваджень за поданнями слідчих органів.

Спостерігається зростання кількості цивільних справ (+18,0 %), що пояснюється розширенням юрисдикції судів на всі правовідносини у державі та збільшенням кількості звернень громадян у суди за захистом їхніх прав.

Як і в минулому звітному періоді, зменшується кількість матеріалів про застосування примусових заходів виховного характеру щодо неповнолітніх (–16,1 %), а також направлення на примусове лікування від алкоголізму та наркоманії (–23,8 %), хоча упродовж багатьох років фіксується ріст злочинів, пов’язаних з наркотичними засобами, психотропними речовинами та прекурсорами.

В Україні станом на 1 січня 2002 р. діяли 835 судів загальної юрисдикції, у тому числі 28 військових судів [1]. Штатна чисельність суддів у зазначених судах становить 7435 посад, з яких 157 — у військових судах. Штатна чисельність суддів районних судів складає 4551 посаду, а фактично працюють 3386 суддів. При цьому кількість вакантних посад у цих судах становить 1165 одиниць.

Середньомісячне надходження справ на одного суддю районного (міського) суду збільшилося з 50,23 до 76,20 справи (в розрахунку їх штатної чисельності) [2].

У тому числі: кримінальних — 5,92; цивільних — 33,06; про адміністративні правопорушення — 28,83; у порядку виконання вироків, направлення в ЛТП тощо — 8,39.

Найбільше навантаження на одного суддю мало місце в районних судах Автономної Республіки Крим (94,41), Харківської (91,41), Запорізької (91,21), Херсонської (90,16) областей; найменше — в районних судах Миколаївської (52,32), Закарпатської (57,70) і Тернопільської (62,29) областей. Отже, із збільшенням кількості справ навантаження на суддів місцевих судів України значно зросло.

Станом на 1 січня 2002 р. штатна чисельність суддів апеляційних судів областей складала 1739 осіб, фактично працювало 987; кількість вакантних посад збільшилася на 581 одиницю і становила 752 [3]. Навантаження на кожного суддю (за штатом) у місяць зменшилося з 12,1 до 10,1 справи [4].

За звітний період в апеляційні суди областей надійшло справ: по першій інстанції — 5 597; у касаційному порядку — 50 992; скарг та справ за протестами в порядку нагляду — 37 685; за апеляціями — 35 051.

Навантаження на одного суддю було найбільшим в апеляційних судах Автономної Республіки Крим (16,9), м. Севастополя (15,6) та Житомирської області (13,8), найменше — Тернопільської області (5,7).

У зв’язку з проведенням «малої» судової реформи в II півріччі 2001 р. різко зросло надходження скарг (клопотань, заяв, звернень) та справ до Верховного Суду України, що спричинило надмірне навантаження суддів. (Інформація про розгляд скарг та справ суддями судових палат міститься в наступних розділах аналізу.)

2. Стан та структура злочинності

Із повідомлень МВС вбачається, що в 2001 р. кримінальна обстановка в Україні в цілому дещо стабілізувалася. Знизилися загальна кількість зареєстрованих злочинів і рівень злочинності в розрахунку на 10 тис. населення. В 2001 р. зареєстровано 503,7 тис. злочинів, що на 9,0 % менше, ніж у 2000 р. Найвищі темпи їх скорочення спостерігаються в Житомирській (–23,1 %), Миколаївській (–16,2 %), Запорізькій (–13,9 %), Львівській (–13,4 %), Хмельницькій (–12,3 %), Одеській (–10,9 %) та Івано-Франківській (–10,8 %) областях.

Питома вага зареєстрованих тяжких та особливо тяжких злочинів становить 41,7 % (209,8 тис.). Найнижча вона в Автономній Республіці Крим (36,5 %), м. Києві (37,5 %), Дніпропетровській (36,0 %), Харківській (37,0 %), Запорізькій (37,7 %) та Закарпатській (37,9 %) областях.

У 2001 р. скоротилася кількість таких найбільш суспільно небезпечних злочинів, як бандитизм (–11,1 %), умисне вбивство та замах на вбивство (–4,9 %), і насамперед — вбивство на замовлення (–7,1 %). Зменшилася кількість зареєстрованих злочинів, вчинених проти життя і здоров’я людини, особливо умисних тяжких тілесних ушкоджень (–10,7 %).

Необхідно зазначити, що позитивні зрушення у криміногенній обстановці не набули ще стійкого характеру. В окремих регіонах країни криміногенна ситуація залишається напруженою, а з ряду позицій — навіть погіршилася. Простежується приріст загальної злочинності, особливо злочинів по лінії карного розшуку, в Закарпатській (+7,9 %) та Вінницькій (+5,2 %) областях.

Серед зареєстрованих злочинів кожний другий злочин по лінії карного розшуку є тяжким та особливо тяжким. Їх питома вага найбільша у Хмельницькій (55,8 %), Івано-Франківській (54,4 %), Рівненській (53,2 %), Чернігівській (53,1 %), Волинській (52,6 %) та Сумській (52,1 %) областях.

Напруженою залишається ситуація в Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Харківській областях та Автономній Республіці Крим, де рівень злочинності з розрахунку на 10 тис. населення (172,8—139,1) значно перевищує цей показник у середньому по Україні (101,8). Серйозну стурбованість в окремих регіонах країни викликає зростання рівня насильницької злочинності. В її структурі домінують такі злочини, як умисні тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження й умисні вбивства. Найбільший ріст рівня умисних убивств зареєстровано в Закарпатській (+45,2 %), Харківській (+26,4 %), Миколаївській (+11,0 %), Львівській (+2,9 %), Сумській (+3,2 %) та Київській (+1,3 %) областях, а умисних тяжких тілесних ушкоджень — у Чернівецькій (+35,4 %), Хмельницькій (+15,1 %), Тернопільській (+10,0 %), Івано-Франківській (+8,3 %) та Вінницькій (+2,7 %) областях.

У сфері незаконного обігу зброї, a також вчинення злочинів із застосуванням зброї та вибухових речовин спостерігається скорочення вказаних злочинів (–10,0 %). Велику кількість озброєних злочинних посягань зареєстровано на території Одеської, Донецької, Дніпропетровської та Харківської областей (по Україні — 4,7 тис.).

У динаміці розбійних нападів негативні тенденції спостерігаються насамперед на території Івано-Франківської, Волинської, Тернопільської, Запорізької, Вінницької та Донецької областей; грабежів — у Донецькій, Тернопільській, Вінницькій і Рівненській областях, що призвело до зростання рівня цих видів корисливо-насильницьких злочинів у цілому по країні.

Велику кримінологічну групу складають такі майнові злочини, як крадіжки державного та приватного майна, особливо з квартир (відповідно кожний п’ятий, другий та сьомий злочин по лінії карного розшуку).

У 2001 р. порівняно з 2000 р. кількість крадіжок приватного майна зросла в семи регіонах, а найбільше — у Вінницькій (+8,8 %), Закарпатській (+8,1 %), Донецькій (+7,5 %) та Чернівецькій (+6,3 %) областях, у тому числі із квартир — у Чернівецькій (+13,7 %), Дніпропетровській (+11,0 %), Донецькій (+9,9 %), Волинській (+8,6 %) та Закарпатській (+8,0 %).

Найбільше уражені злочинами, пов’язаними з незаконним заволодінням транспортними засобами, у тому числі автомобілями (–6,2 тис.), такі області з великою щільністю населення, як Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Харківська, а також м. Київ (40 % злочинів від загальної кількості зареєстрованих; по Україні — 8,4 тис.). Значна питома вага насильницького заволодіння транспортом у Сумській (82,2 %), Житомирській (79,7 %), Миколаївській (74,0 %), Київській (68,6 %) та Вінницькій (58,8 %) областях.

Поповнення кримінального середовища відбувалося насамперед за рахунок осіб, не зайнятих у сфері матеріального виробництва. Майже 70,0 % від загального числа викритих у вчиненні злочинів працездатних громадян ніде не працювали, не навчались і не мали постійного джерела доходів. Не зменшився вплив рецидивної злочинності на стан криміногенної обстановки. Кожний сьомий злочин по лінії карного розшуку (61,7 тис.) вчинено особами, які раніше вже порушували закон. Спостерігалося зростання рівня рецидивної злочинності в Закарпатській (+34,0 %), Кіровоградській (+6,2 %) та Полтавській (+5,1 %) областях.

Незважаючи на скорочення кількості злочинів, вчинених неповнолітніми, рівень криміналізації підліткового середовища залишається високим. Кожний дванадцятий злочин, розкритий по лінії карного розшуку, вчинено неповнолітніми; з них майже 52 % злочинів належaть до категорії тяжких та особливо тяжких.

Злочинної експансії зазнали різні галузі економіки, особливо ті, що становлять основу економічної безпеки країни. Однією з найбільш криміналізованих залишилася сфера зовнішньоекономічної діяльності, де викрито понад 1,8 тис. злочинів, у тому числі 650 — посадових, з яких 102 пов’язані з хабарництвом та 45 фактів приховування валютної виручки.

Значну шкоду державі спричинeно злочинaми, вчиненими в кредитно-фінансовій та банківській системах. Викрито 6,7 тис. злочинів, пов’язаних з бюджетними витратами: із них 349 — порушення законодавства про бюджетну систему України, 1,4 тис. — розкрадання бюджетних коштів (у тому числі 348 — у великих та особливо великих розмірах). У сфері банківської діяльності задокументовано 3,4 тис. злочинів, зокрема 667 — безпосередньо в банківських установах. Набули поширення факти розкрадання бюджетних коштів шляхом неправомірного відшкодування податку на добавлену вартість у ході проведення експортно-імпортних операцій з використанням підставних фірм та проблемних банків.

Не залишилися поза увагою злочинців сфера приватизації, паливно-енергетичний та агропромисловий комплекси, промислове виробництво, переробка сировини, транспорт тощо.

Останніми роками у країні постійно зростає кількість осіб, які вживають наркотичні засоби та психотропні речовини. На обліку органів внутрішніх справ за немедичне вживання наркотичних засобів перебувають понад 107 тис. осіб, з яких 85 % — молодь віком до 29 років, з них 5,4 тис. неповнолітніх. За даними медичних досліджень, середній вік осіб, які починають вживати наркотики, постійно знижується. Зростають масштаби вживання концентрованих наркотиків. Розповсюдження наркотиків опійного ряду, що вживаються переважно внутрішньовенним шляхом, призводить до поширення СНІДу, вірусних гепатитів та інших тяжких хвороб.

Крім збільшення обсягу незаконного вироблення наркотиків в Україні викликає стурбованість також розширення мережі надходження на її територію наркотичних засобів та психотропних речовин контрабандним шляхом, активну участь у цьому беруть міжнародні наркоділки. Уже сьогодні масштаби наркотизації населення країни реально загрожують здоров’ю нації.

На тлі певної стабілізації загальної кримінальної обстановки досить складною залишалася ситуація в транспортному комплексі країни, де процеси акціонування та приватизації супроводжувалися правопорушеннями і зловживаннями. Численні комерційні фірми нав’язують державним підприємствам свої умови на ринку транспортних послуг, що підриває економічну основу транспорту, збільшує неплатежі до бюджету, сприяє незаконному збагаченню фірм-посередників.

Зросла кількість злочинів із заподіянням умисних тяжких тілесних ушкоджень на Донбаській, Придніпровській і Південній залізницях, розбійних нападів — нa Львівській тa Південно-Західній, грабежів — Донбаській і Придніпровській, крадіжок приватного майна — Придніпровській та Південно-Західній залізницях. Не вдалося змінити на краще ситуацію у сфері боротьби з контрабандою та злочинами, пов’язаними з викраданням чорних i кольорових металів з об’єктів залізничного транспорту.

Кримінальні структури дедалі наполегливіше проникають у сферу високих технологій, кількість таких злочинів поступово зростає.

Таким чином, незважаючи на деякі позитивні зміни в динаміці та структурі злочинності, що відбулися в 2001 р., кримінальна ситуація в країні була складною, що негативно впливало на здійснення правосуддя.

3. Розгляд судами кримінальних справ

У 2001 р. у провадженні судів першої інстанції перебували (з урахуванням залишку) 257 157 кримінальних справ, з них 8252 — справи приватного обвинувачення. На кінець звітного періоду залишилися нерозглянутими 46 220 справ, або 18,0 % від загальної кількості справ, які надходили у суди на розгляд (2000 р. — 16,0 %).

Найбільший залишок нерозглянутих справ у судах Донецької (27,0 %), Запорізької (26,2 %), Харківської (24,9 %), Рівненської (22,2 %) областей, м. Севастополя (22,6 %); найменший — y судах Тернопільської (6,7 %), Київської (7,4 %), Волинської (10,1 %) областей.

Із загальної кількості справ, що не були розглянуті на кінець року, 17 498 справ перебували у провадженні судів понад 3 місяці, що становить 37,8 % від кількості всіх справ, які знаходяться у залишку, в тому числі 333 справи, або 0,7 %, не були розглянуті в термін понад 6 місяців (без урахування справ, зупинених провадженням).

Судами закінчено провадженням 210 937 справ, що на 16 446, або 7,2 %, менше, ніж у 2000 р. Зупинено провадженням 10 995 справ (23,8 % від загальної кількості справ, які знаходились у залишку), з них у зв’язку з розшуком підсудних — 8806 справ, або 80,0 % (2000 р. — 76,7 %).

З постановленням вироку розглянуто 165 587 справ, що складає 78,5 % від загальної кількості справ, закінчених провадженням (2000 р. — 80,1 %).

Призначено до розгляду з порушенням строків, передбачених статтями 241, 256 КПК, 4466 кримінальних справ; закінчено провадженням у строк понад 1 місяць 58 320 справ, або 29,8 % від загальної кількості справ, закінчених провадженням (2000 р. — 31,5 %). Усього з порушенням термінів закінчено провадженням 29,8 % справ.

Найбільше справ закінчено провадженням з порушенням термінів судами Харківської (47,4 %), Донецької (40,0 %), Запорізької (38,7 %) областей, Автономної Республіки Крим (38,3 %); найменше — судами Волинської (9,8 %), Івано-Франківської (13,7 %), Миколаївської (14,7 %), Київської (14,9 %) областей.

Серед загальної кількості справ, закінчених судовим провадженням по першій інстанції, попереднє розслідування проведено у 204 123 справах, з них 6814 — справи приватного обвинувачення (3,2 % від загальної кількості закінчених).

Результати розгляду справ публічного обвинувачення (за кількістю осіб) наведено в табл. 2 (за формою № 1, тобто у вироках, що не набрали законної сили).
Результат розгляду справ Всього
Засуджено 215259
У тому числі за вчинення злочину організованою групою 1509
Виправдано 332
Закрито справи 25062
Закрито справи 25062
Застосовано примусові заходи медичного характеру 1200
Повернено на додаткове розслідування 21725
Повернено прокурору (відповідно до ст. 2491 КПК) 378
Передано за підсудністю 4663
Всього 270128

Із справ, у яких провадилося попереднє розслідування, щодо 21 725 осіб (8,0 %) справи були повернені на додаткове розслідування (2000 р. — 9,2 %). Судами (крім військових) постановлено ухвали про повернення справ на додаткове розслідування: у справах публічного обвинувачення — щодо 20 246 осіб, приватного — 811 осіб, а всього — щодо 21 057 осіб, з них скасовано ухвали щодо 2091 особи, або 9,9 % від загальної кількості постановлених (2000 р. — 11,0 %). Всього було повернено справ на додаткове розслідування щодо 18 155 осіб (2000 р. — 20 557). Таким чином, кількість зазначених справ зменшилася, покращився показник, що характеризує обгрунтованість повернення судами справ на додаткове розслідування.

Збільшилася кількість справ, відкликаних прокурорами із судів у порядку ст. 232 КПК, які не були призначені до судового розгляду (обвинувачені не були віддані до суду), з 4327 у 2000 р. до 5687 справ у 2001 р. (+31,4 %).

Судами було розглянуто 48 494 подання слідчих органів з різних питань, з яких задоволено 45 481, або 93,8 %. Зокрема, розглянуто 26 937 подань про обрання такого запобіжного заходу, як взяття під варту, з них 24 564 подання задоволено.

Розглянуто в судах 5049 скарг на дії слідчих органів, з них задоволено 2189 скарг, або 43,3 % від кількості розглянутих (2000 р. — 36,4 %). Оскаржено 2323 санкції прокурора на арешт, з них задоволено 850, або майже кожну третю (36,6 % від кількості оскаржених). Наведені дані свідчать про численність помилок при вирішенні питань про обрання органами розслідування мір запобіжних заходів.

До судів надійшли 11 104 постанови про звільнення від кримінальної відповідальності, розглянуто 9584 постанови, з них задоволено 9190, або 95,9 %.

Протягом звітного періоду судами взято під варту із залу судового засідання 12 402 особи, засуджені до позбавлення волі; звільнено з-під варти 10 714 осіб (2000 р. — відповідно 13 002 і 10 541).

Судами звільнено під заставу 99 осіб (2000 р. — 129 осіб). Сума внесеної застави становила 159 тис. грн., звернено в дохід держави 55 тис. грн. (у 2000 р. — відповідно 1934 тис. грн. та 76 тис. грн.).

Постановлено 7010 окремих ухвал, або 4,3 % від загальної кількості справ, розглянутих із постановленням вироку (2000 р. — 7920, або 4,2 %). У тому числі: про усунення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину, — 2380 (2000 р. — 3197); про порушення законності при провадженні дізнання чи попереднього слідства — 2898 (2000 р. — 4357).

Про заходи, вжиті за окремими ухвалами, надійшло 4485 повідомлень, або 64,0 % від кількості постановлених. За невжиття заходів щодо виконання окремої ухвали чи окремої постанови судді притягнено до відповідальності за ст. 1856 КпАП 366 посадових осіб (2000 р. — 385 осіб), тобто на 4,9 % менше.

За участю прокурора розглянуто 182 444 справи, або 86,5 % від загальної кількості закінчених судовим провадженням (2000 р. — 80,1 %), що свідчить про покращання виконання вимог ст. 129 Конституції України про підтримання державного обвинувачення прокурорами у справах публічного обвинувачення.

У 2001 р. потерпіли від злочинів 152 318 фізичних осіб (на 2092 особи більше), з них 5940 — неповнолітні; заподіяно шкоду життю 6495 осіб, здоров’ю — 24 585 осіб; заподіяно матеріальну та моральну шкоду 215 559 фізичним та юридичним особам на суму 514 млн. 800 грн.

За вироками, що набрали чинності, судом першої інстанції та в касаційному порядку справи закрито щодо 24 660 осіб (2000 р. — 25 991), у тому числі за відсутністю події та складу злочину або за недоведеністю обвинувачення — щодо 942 осіб (2000 р. — 168), з них щодо 130 осіб — у справах приватного обвинувачення. Виправдано 697 осіб (2000 р. — 755).

Примусові заходи медичного характеру застосовано щодо 895 неосудних осіб (2000 р. — 1155).

За всі види злочинів засуджено: 1995 р. — 212 915; 1996 р. — 242 124 (+13,7 %); 1997 р. — 237 790 (–1,8 %); 1998 р. — 232 598 (–2,2 %); 1999 р. — 222 239 (–4,5 %); 2000 р. — 230 903 (+3,9 %); 2001 р. — 162 860 осіб, що на 68 043, або 29,5 %, менше, ніж у 2000 р. За злочини приватного обвинувачення засуджено 2173 особи (2000 р. — 2912).

Статистичні дані, що характеризують структуру судимості (за кількістю осіб) протягом останніх трьох років, наведено в табл. 3.
Вид злочину Статті КК Кількість засуджених
1999 2000 2001 Динаміка
абс. %* абс. % абс. % абс. %
Проти держави 56—804 1 466 0.7 1 445 0.6 637 0.4 —808 —55.9
Проти державної та колективної власності 81—91 48 622 21,9 55 578 24,1 36 095 22,2 —19 483 —35,1
Проти життя, здоров’я, волі і гідності особи 93—126 23 391 10,5 23,071 10,0 16 171 9,9 —6 846 —29,7
Проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина 127—139 78 0,0 90 0,0 92 0,1 +2 +2,2
Проти приватної власності громадян 140—145 75 509 34,0 78 339 33,9 58 960 36,2 —19 379 —24,7
Господарські 147—1631 10 587 4.8 9 506 4.1 4 914 3.0 —4 592 —48.3
Посадові 165—1721 3 669 1,7 5 116 2,2 3 801 2,3 —1 315 —25,7
Проти правосуддя 173—183 1 380 0,6 1 406 0,6 855 0,5 —551 —39,2
Проти порядку управління 1872—205 6 783 3.1 6.142 2.7 4 519 2.8 —1 623 —26.4
Проти громадської безпеки, громадського порядку та народного здоров’я 206—22920 50 737 22,8 50 261 21,8 36 807 22,6 —13 454 —26,8
Інші 17 0,0 3 0,0 9 0,0 +6 +200,0
Всього 222 239 100,0 230 903 100,0 162 860 100,0 —68 043 —29,5

* Питома вага в загальній кількості засуджених.

У структурі судимості найбільшою була частка осіб, засуджених за вчинення злочинів проти приватної власності громадян, яка зросла на 2,3% (статті 140—145 Кримінального кодексу України; далі — КК). Також зросла частка засуджених за злочини проти громадської безпеки, громадського порядку та народного здоров’я — на 0,8%. Зменшилась на 1,9% питома вага засуджених за злочини проти державної та колективної власності.

Структуру видів покарання (за кількістю засуджених) за вироками, що набрали законної сили, відображено в табл. 4.
Вид покарання 1999 2000 2001 Динаміка
абс. %* абс. %* абс. %* абс. %*
Позбавлення волі 83 339 37,5 82 869 35,9 60 576 37,2 —22 293 —26,9
У тому числі із застосуванням ст. 44 КК (% — до числа засуджених до позбавлення волі) 6 806 8,2 6 649 8,0 5 149 3,2 —1 500 —22,6
Виправні роботи 21 695 9,8 17 802 7,7 9 177 5,6 —8 625 —48,4
Умовне засудження (ст. 145 КК) 47 022 21,2 54 550 23,6 42 824 26,3 —11 726 —21,5
Відстрочка виконання вироку (ст. 461 КК) 49 044 22,1 51 653 22,4 34 573 21,2 —17 080 —33,1
Штраф 8 770 3,9 6 649 2,9 3 582 2,2 —3 067 —46,1
Довічне позбавлення волі 104 0,05 94 0,0 138 0,1 +44 +46,8
Інші міри покарання 2 004 0,9 1 919 0,8 2 063 1,3 +144 +7,5
Звільнено від покарання за амністією та з інших підстав 10 201 4,6 15 367 6,7 8 793 5,4 —6 574 —42,8
Всього 222 239 100,0 230 903 100,0 162 680 100,0 —68 043 —29,5

Із наведених даних убачається, що абсолютна кількість засуджених до позбавлення волі зменшилась, однак їх частка в загальній кількості засуджених збільшилась на 1,3 %. Частка умовно засуджених осіб зросла на 2,7 % поряд із зменшенням абсолютного показника. Збереглася тенденція до скорочення часток засуджених до виправних робіт, a також осіб, яким було призначено штраф.

За тяжкі злочини засуджено 67 441 особу, що на 27 719, або 29,1 %, менше (2000 р. — 95 160 осіб). У загальній структурі судимості особи, які були визнані винними у вчиненні тяжких злочинів, становили 41,4 % (2000 р. — 41,2 %), з них позбавлення волі призначено 34 002 особам (50,4 % від кількості засуджених за тяжкі злочини). З відстрочкою виконання вироку засуджено 13 738 осіб (8,4 % від загальної кількості засуджених), 16 766 осіб, або 10,3 %, засуджено умовно.

У 2001 р. кримінологічні характеристики засуджених залишилися майже на рівні минулого звітного періоду.

За вчинення злочину групою засуджено 69 301 особу, або 42,6 % від загальної кількості засуджених (2000 р. — 41,3 %); за злочини, вчинені організованими групами, — 953 особи, або 1,4 % від кількості осіб, засуджених за вчинення групових злочинів (2000 р. — 1,3 %).

Кількість засуджених неповнолітніх становила 15 919 (на 4097 осіб, або 20,5 %, менше), але в загальній кількості засуджених їх питома вага збільшилась і становила 9,8 % (+1,1 %). До реального відбування покарання у вигляді позбавлення волі засуджено 4051 неповнолітнього (2000 р. — 4810), їх частка в загальній кількості засуджених неповнолітніх збільшилась і становила 25,5 % (+1,5 %). Щодо 2935 неповнолітніх застосовано примусові заходи виховного характеру, 387 підлітків направлено до спецшкіл, 82 — до СПТУ.

Майже кожний четвертий засуджений вчинив злочин у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння (43 661 особа, або 26,8 % від загальної кількості засуджених). За вироками судів примусове лікування від алкоголізму та наркоманії призначено 6190 особам, з них 79,3 % були працездатними, які на момент вчинення злочину ніде не працювали і не навчалися; до 1594 осіб, або 25,8 %, раніше застосовувалися заходи примусового лікування.

Якість розгляду кримінальних справ (за кількістю осіб) характеризується тaкими даними. Скасовано і змінено вироків в апеляційному, касаційному порядку та в порядку нагляду (без урахування скасованих вироків у касаційному порядку Верховним Судом України у зв’язку з прийняттям законів України про внесення змін до Kpимінальнo-процесуального кодексу України (далі — КПК) від 21 червня 2001 р. та 12 липня 2001 р.) щодо 8387 осіб, у тому числі вироків, постановлених місцевими судами, — щодо 8154 осіб, або 3,9 % (2000 р. — 4,1 %) від кількості засуджених, виправданих та осіб, стосовно яких справи були судами закриті. Колегіями суддів палати з кримінальних справ та військової палати Верховного Суду України в касаційному порядку скасовано та змінено вироки щодо 50 осіб.

Найбільше скасовано і змінено вироків судів м. Севастополя — 7,3 % (2000 р. — 7,1 %), Херсонської — 6 % (2000 р. — 5,7 %), Чернігівської — 5,4 % (2000 р. — 6,6 %), Хмельницької — 5,4 % (2000 р. — 6 %) областей. Найменше — Львівської — 1,9 % (2000 р. — 1,5 %), Івано-Франківської — 2 % (2000 р. — 2,5 %), Одеської — 2,5 % (2000 р. — 2,6 %), Черкаської — 3 % (2000 р. — 3 %) областей.

На розгляд до апеляційних судів (Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласних, міжобласного, Київського та Севастопольського міських судів) надійшло по першій інстанції 1974 справи та матеріали, що на 21,8 % менше. У провадженні перебували 2339 справ, з них 1853 закінчено провадженням. Із постановленням вироку розглянуто 1485 справ, або 80,1 % від кількості закінчених. Призначено до розгляду з порушенням термінів, передбачених статтями 241, 256 КПК, 7 справ; у термін понад 1 місяць закінчено провадження в 48,6 % справ. За вироками, що набрали та не набрали чинності, засуджено 2913 осіб.

Розглянуто: 305 подань слідчих органів з різних питань, у тому числі задоволено 287 (94,1 % від кількості розглянутих); 2 постанови щодо звільнення від кримінальної відповідальності, 1 постанову задоволено.

У касаційному порядку скасовано і змінено вироки щодо 212 осіб, або 7,3 % (2000 р. — 9,1 %). Найбільшу частку скасовано і змінено вироків, постановлених по першій інстанції Київським міським судом (19,2 %), Херсонським (15,2 %) та Івано-Франківським (15,0 %) обласними судами.

На касаційний, апеляційний розгляд та в порядку нагляду надійшло 40 905 справ і скарг, що на 26,0 % менше. Скасовано і змінено: касаційних ухвал — щодо 806 осіб, або 4,2 % (2000 р. — 4,0 %), постанов — щодо 46 осіб (2000 р. — 45 осіб).

На розгляд до військових апеляційних, місцевих судів (судів регіонів, ВМС та гарнізонів) по першій інстанції надійшло 1144 кримінальні справи та матеріали, що на 15,3 % менше. Закінчено провадженням 1022 справи.

З постановленням вироку розглянуто 886 справ, або 86,7 % від кількості закінчених (2000 р. — 85,6 %). Призначено до розгляду з порушенням термінів, передбачених статтями 241, 256 КПК, 5 справ, у термін понад 1 місяць закінчено провадження в 193 справах, всього з порушенням строків закінчено провадженням 19,4 % справ.

Розглянуто: 575 подань слідчих органів з різних питань, з них задоволено 486 (84,7 % від кількості розглянутих); 20 постанов щодо звільнення від кримінальної відповідальності, 17 постанов задоволено.

Судовою палатою з кримінальних справ Верховного Суду України в 2001 р. в касаційному порядку та в порядку виключного провадження розглянуто і перевірено 5032 справи, з них у касаційному порядку — 3350 справ, у тому числі: 1823 — на вироки апеляційних (обласних) судів, постановлених по першій інстанції, 28 — на вироки, постановлені апеляційними судами в апеляційному порядку, і 1499 — на вироки та постанови місцевих судів. У порядку наглядного та виключного провадження перевірено 1682 справи (у I півріччі — 469, у II — 1213).

Для порівняння: у 2000 р. було розглянуто й перевірено 2268 справ (у касаційному порядку — 1275, у порядку нагляду — 993). Таким чином, порівняно з попереднім періодом кількість розглянутих і перевірених справ збільшилась на 2764, або більше ніж у 2 рази (121,9 %), в основному за рахунок касаційних справ за скаргами на вироки та постанови місцевих судів і справ виключного провадження.

У касаційному порядку судовою палатою з кримінальних справ скасовано вироки судів щодо 149 осіб та змінено — щодо 252 осіб, або 8,0 % від загальної кількості осіб, які оскаржили вироки (2000 р. — 11,0 %).

Основною причиною скасування вироків судів була неповнота попереднього та судового слідства: скасовано вироки щодо 46 засуджених з поверненням справ на додаткове розслідування, щодо 102 осіб — на новий судовий розгляд. Мали місце випадки, коли скасовувалися вироки судів з тих причин, що судді допускали неуважність, поверховість при вивченні справ та під час розгляду їх по першій інстанції.

Судами допускаються істотні помилки в дослідженні та юридичній кваліфікації злочинів, у зв’язку з чим палатою з кримінальних справ вироки судів у наглядному та виключному провадженні були переглянуті щодо 216 осіб. Причини цього полягають у неправильній оцінці доказів і конкретних дій, вчинених засудженими, неправильному застосуванні кримінального законодавства, а іноді — у незнанні останнього, а також у приведенні вироків у відповідність із новим Кримінальним кодексом України 2001 р. Пом’якшено покарання без зміни кваліфікації злочину 66 засудженим.

Розглянуто справ із застосуванням довічного позбавлення волі щодо 167 осіб (2000 р. — щодо 110 осіб), з них: вироки залишено без зміни — щодо 156 осіб; довічне позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк 6 особам; вироки скасовано з направленням справ на новий розгляд — щодо 5 осіб.

4. Розгляд судами цивільних справ

Судами першої інстанції виконано великий обсяг роботи по розгляду і вирішенню цивільних справ. У провадженні судів перебувало (з урахуванням залишку на початок звітного періоду) 1 437 140 цивільних справ.

На кінець звітного періоду залишилися нерозглянутими 194 537 справ, що становить 13,5 % від загальної кількості справ, які були у провадженні (2000 р. — 12,6 %), з них у термін понад 3 місяці не було розглянуто 60 449 справ, або 31,1 % від кількості справ, що залишились не розглянутими на кінець звітного періоду.

Найбільше нерозглянутих справ на кінець звітного періоду залишилось у судах м. Севастополя (31,3 %), Донецької (21,8 %), Запорізької (19,9 %) областей. Найменше — Тернопільської (3,2 %), Львівської (4,3 %), Київської (5,2 %) областей. Найбільша частка цивільних справ, які не знайшли свого вирішення протягом 3 місяців, залишилася в судах Івано-Франківської (53,7 %), Полтавської (48,7 %) та Львівської (46,6 %) областей.

Закінчено судовим провадженням 1 242 603 справи (на 172 923, або 16,2 %, більше), що становить 86,5 % від кількості справ, які були у провадженні (2000 р. — 87,4 %).

Погіршились показники, що характеризують додержання судами термінів розгляду справ, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України (далі — ЦПК). Понад строки закінчено провадженням 249 866 справ, або 20,1 % від загальної кількості справ, закінчених провадженням (2000 р. — 17,2 %). За неявку в судове засідання оштрафовано лише 569 осіб (ст. 1853 КпАП). Причинами погіршення оперативності правосуддя в цивільних справах є збільшення кількості справ, що надійшли на розгляд судів, а також навантаження на суддів.

Найбільша кількість цивільних справ розглядалась із порушенням строків судами Автономної Республіки Крим (42,1 %), м. Севастополя (30,6 %) та Дніпропетровської області (28,3 %); найменша — судами Волинської (4,8 %), Хмельницької (7,2 %) та Вінницької (8,4 %) областей.

Розглянуто з постановленням рішення 1 058 111 справ, або 85,1 % від загальної кількості закінчених провадженням (2000 р. — 85,8 % ). Позовні вимоги задоволено в 1 004 580 справах, або 94,9 % від кількості справ, вирішених по суті (2000 р. — 95,2 %), що свідчить про ефективний захист конституційних прав громадян та юридичних осіб.

Суди реагували окремими ухвалами на причини й умови, що сприяли правопорушенням у сфері цивільних правовідносин. Кількість таких ухвал у 2001 р. зменшилася з 3225 до 2542 (0,3 % від кількості справ, вирішених по суті). Про заходи, вжиті за окремими ухвалами, надійшло 1479 повідомлень, що складає 58,2 % від кількості постановлених ухвал (2000 р. — 59,8 %).

Серед цивільних справ, які були розглянуті з постановленням рішення, найбільшу частку (24,2 %) складали справи, що виникають із сімейних правовідносин, кількість яких становила 256 259 (зменшення на 2880), з них 153 938, або 60,1 %, — за позовами про розірвання шлюбу, кількість яких зменшилася на 3008 (–1,9 %).

Протягом останніх років постійно зменшується частка цивільних справ за позовами про виплату заробітної плати: 1999 р. — 29,0 %; 2000 р. — 26,1 %; 2001 р. — 19,5 %. Постановлено рішення в 206 001 справі (на 32 165, або 13,5 %, менше), з них позови задоволено в 200 785 справах, або 97,5 % (майже на рівні 2000 р.). Розмір невиплаченого заробітку, пред’явленого до стягнення, становив 515,5 млн. грн.; присуджено до стягнення 369,7 млн. грн., або 71,7 % від пред’явленого (2000 р. — 86,6 %).

Продовжує зменшуватись кількість розглянутих справ про поновлення на роботі: з 5518 справ до 4979 у 2001 р. (–9,8 %). Позовні вимоги задоволено в 2830 справах, або 51,3 % (2000 р. — 56,8 %). Особам, поновленим на роботі, присуджено відшкодування втраченої заробітної плати в сумі 5 млн. 970 тис. грн., тобто більше, ніж у 2000 р., коли до стягнення було присуджено 5 млн. 558,1 тис. грн. Частка суми, присудженої до стягнення, складає 6,5 % від суми, пред’явленої до стягнення, — 92 млн. 239,9 тис. грн. (1999 р. — 56,3 %; 2000 р. — 1,8 %). На відшкодування цих витрат зі службових осіб, винних у незаконному звільненні, присуджено до стягнення 266 тис. 379 грн., або 4,5 % від суми, присудженої на користь позивачів (2000 р. — 8,5 %), що свідчить про неналежне використання судами передбаченого законом механізму відшкодування збитків, завданих працівникам незаконним звільненням з роботи, за рахунок винних службових осіб.

Значною залишається частка інших справ позовного провадження — 333 915, або 31,6 % від загальної кількості розглянутих справ (+43,1 %), та справ, що виникають із житлових правовідносин, — 58 616, або 5,5 % (+45,6 %).

На 2/3, або на 68,7 %, спостерігається зростання кількості справ, що виникають з адміністративно-правових відносин: у 2001 р. було розглянуто 49 972 справи (4,7 % від загальної кількості розглянутих справ). Збільшення кількості цих справ відбулося за рахунок проваджень за скаргами громадян на рішення, дії або бездіяльність державних органів, виконавчих чи службових осіб: розглянуто 36 980 справ (на 14 283, або 62,9 %, більше), у тому числі із задоволенням позову — 32 769 справ, або 88,6 % (2000 р. — 80,7 %). Разом з тим зменшується кількість справ за позовами про стягнення з громадян недоїмки по податках: з 1743 до 832 справ (на 911, або на 52,3 %).

Значною є частка справ за спорами, пов’язаними з паюванням землі: 21 331 справа, або 2,0 % від загальної кількості розглянутих, з них у 18 843 справах (88,3 %) позови задоволено. Присуджено стягнути з відповідачів 16 млн. 576 тис. 700 грн., що становить 77,7 % від суми, пред’явленої до стягнення. Наведені дані свідчать про ефективний захист земельних прав громадян. Серед справ зазначеної категорії найбільшу кількість становлять справи про одержання сертифіката на земельну частку (пай): розглянуто 13 936 справ, або 65,3 %.

Збільшилася кількість справ за спорами: про право власності — 14 323 (+13,9 %); про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я чи смертю громадянина, — 10 347 (+3,2 %).

Найбільш інтенсивну динаміку мають справи за спорами, пов’язаними з договором оренди, зокрема: у сфері виробництва розглянуто 70 справ, що на 35, або на 100,0 %, більше; у сільському господарстві — 1851 справу, тобто більше на 1491, або на 414,2 %.

Збільшилася кількість справ за спорами, пов’язаними з діяльністю господарських товариств: з 1958 до 3390 (+73,1 %).

Послідовно збільшується кількість справ за позовами про захист честі, гідності та ділової репутації: розглянуто 1260 справ (+15,8 %), у тому числі за позовами до засобів масової інформації — 241 справу. Позови задоволено в 755 справах, або 59,9 %. Розмір пред’явлених вимог на відшкодування моральної шкоди становив 155 млн. 851 тис. грн., судами задоволено позови в сумі 2 млн. 600 тис. грн., або 1,7 % від суми, пред’явленої до стягнення (2000 р. — 0,8 %).

У 2001 р. розглянуто 67 653 справи окремого провадження, що становить 6,4 % від загальної кількості розглянутих. Кількість вирішених справ про усиновлення дітей зросла на 289, або на 4,1 %, і становила 7367; усиновлено 7639 дітей (2000 р. — 7369).

Якість розгляду цивільних справ покращилась, що характеризується такими даними: у касаційному (апеляційному) порядку та в порядку нагляду скасовано і змінено 19 197 рішень, або 1,8 % від кількості постановлених, з них рішення місцевих судів — 19 161 (1,8 %).

У 2000 р. частка скасованих і змінених рішень районних судів становила 2,6 %.

Судовою палатою з цивільних справ Верховного Суду України скасовано і змінено 212 рішень. Як і в минулому звітному періоді, найбільше скасовано і змінено рішень судів міст Севастополя (5,5 %) і Києва (4,4 %), найменше — судів Львівської (0,7 %) та Харківської (0,8 %) областей.

На розгляд до апеляційних судів (Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласних, міжобласного, Київського та Севастопольського міських судів) надійшло по першій інстанції 2322 позовні заяви, скарги, клопотання про визнання на території України рішень іноземних держав, що на 23,9 % менше. Закінчено провадженням 1926 справ, у тому числі понад строки, встановлені ЦПК, — 14,4 % справ (2000 р. — 17,3 %).

З постановленням рішення розглянуто 1639 справ, або 85,1 % від кількості закінчених провадженням (2000 р. — 87,1 %).

У касаційному порядку скасовано і змінено 29 рішень, або 5,0 % від кількості постановлених рішень по першій інстанції (2000 р. — 5,3 %).

На касаційний, апеляційний розгляд та в порядку нагляду надійшло: 82 823 справи і скарги, що на 11,2 % менше. Скасовано і змінено: 845 касаційних ухвал, або 2,8 % (2000 р. — 3,0 %); 96 постанов (2000 р. — 151).

До військових апеляційних, місцевих судів (судів регіонів, ВМС та гарнізонів) на розгляд по першій інстанції надійшло 15 095 позовних заяв, скарг, що на 15,3 % менше. Закінчено провадження в 14 689 справах, з них понад строки, встановлені ЦПК, — у 1858 справах, або 12,6 % (2000 р. — 6,5 %). Найбільше справ закінчено провадженням з порушенням строків у військових судах Центрального (20,5 %) та Південного (10,2 %) регіонів.

З постановленням рішення у військових судах розглянуто 14 140 справ, або 96,3 % від кількості закінчених провадженням (2000 р. — 94,0 %).

Скасовано і змінено рішень судів гарнізонів: у касаційному порядку — 24; у порядку нагляду — 15 рішень. Касаційною інстанцією скасовано 4 рішення, постановлені по першій інстанції судами регіонів та ВМС.

Порівняно з 2000 р. навантаження на суддів судової палати з цивільних справ Верховного Суду України у звітному періоді збільшилося майже в 4 рази: у 2001 р. розглянуто 8503 справи, з них 3 — по першій інстанції (2000 р. — всього розглянуто 2230 справ). Таке збільшення показників навантаження спричинено надходженням значного обсягу справ для касаційного перегляду за II півріччя 2001 р. Залишок нерозглянутих справ на кінець звітного періоду становив 1104 справи.

До запровадження нового касаційного порядку розгляду справ, який набрав законної сили, в касаційному порядку за правилами глав 40 і 41 ЦПК судова палата розглянула 216 справ, а за протестами в порядку нагляду — 132 справи. Крім того, було розглянуто 16 591 скаргу на рішення, що набрали законної сили.

Після внесення у червні 2001 р. змін до ЦПК і визначення функцій Верховного Суду України як суду касаційної інстанції судова палата з цивільних справ розглянула в касаційному порядку 8152 справи, з них колегіально — 7840; 1416 справ були передані на розгляд судової палати, складом судової палати розглянуто 312 справ.

Суддями зазначеної палати у звітному періоді постановлено також 347 ухвал про відмову в прийнятті позовних заяв, які надійшли до Верховного Суду з порушенням визначених ЦПК правил підсудності.

У зв’язку з невиконанням процесуальних дій, що передують передачі справи до касаційного суду, і віднесенням їх за процесуальним законом до виключної компетенції суду першої інстанції в період з липня по грудень 2001 р. Верховним Судом України було повернено до місцевих судів 1622 справи. Було звернено увагу голів апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційних судів областей, міст Києва та Севастополя на необхідність вжиття організаційних заходів до усунення вказаних недоліків.

Із 312 справ, розглянутих у 2001 р. судовою палатою в касаційному порядку, через неправильне застосування судами першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також через залишення без зміни помилкових рішень судів першої інстанції судами, до компетенції яких віднесено питання перевірки судових рішень, що не набрали чинності, було змінено або скасовано й передано на новий розгляд рішення у 205 справах.

У звітному періоді мали місце й випадки скасування судами обласного рівня законних рішень. У зв’язку з цим судовою палатою з цивільних справ Верховного Суду України в 2001 р. скасовано 6 апеляційних ухвал із залишенням у силі судового рішення. З огляду на те, що в I півріччі 2001 р. цією судовою палатою було скасовано 14 постанов президії обласних судів, якими були скасовані законні рішення районних (міських) судів і касаційні ухвали, можна дійти висновку про істотні недоліки в роботі апеляційних судів та погіршення їх роботи порівняно з минулим роком. Це свідчить про необхідність підвищення апеляційними судами рівня здійснення правосуддя і вжиття заходів щодо запобігання судових помилок. Кожний випадок скасування законного рішення має бути предметом окремого обговорення та відповідного реагування.

5. Розгляд справ про адміністративні правопорушення

На розгляд судів надійшли 1 186 737 справ про адміністративні правопорушення, з них для належного оформлення повернено 27 927 справ, або 2,4 % від кількості справ, що надійшли.

Відповідно до Закону від 5 квітня 2001 р. «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» на суди додатково покладено розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені більше ніж 30 статтями КпАП, у зв’язку з чим було розглянуто з винесенням постанов (рішень) майже втричі більше справ — 1 130 555 (+173,2 %) щодо 1 131 484 осіб.

За вчинення адміністративних правопорушень накладено стягнення на 1 018 822 особи, що становить 90,0 % від загальної кількості осіб, щодо яких винесено постанови (рішення) (2000 р. — 85,6 %), у тому числі до 5388 неповнолітніх застосовано заходи впливу, передбачені ст. 241 КпАП.

Зросла кількість осіб, щодо яких справи було закрито. У 2001 р. було закрито 107 286 справ, або 9,5 % від загальної кількості розглянутих (2000 р. — 4,4 %), у тому числі матеріали щодо 782 правопорушників передано прокурору, органу слідства чи дізнання, що майже в 4 рази менше, ніж у 2000 р. (щодо 3024 осіб).

У 2001 р. переважали правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку. За порушення правил руху (статті 121—132 КпАП) до адміністративної відповідальності притягнено 717 777 осіб, або 70,4 % від загальної кількості правопорушників.

Після внесення змін до КпАП Законом від 5 квітня 2001 р. істотно збільшилася кількість справ про перевищення водіями транспортних засобів швидкості руху, невиконання сигналів регулювання дорожнього руху, порушення правил перевезення людей тощо (ст. 122 КпАП) — з 72 до 485 550 справ, що становить 42,9 % від загальної кількості розглянутих правопорушень.

Значними є частки правопорушень, що передбачені: ст. 121 КпАП («Порушення водіями правил експлуатації транспортних засобів...») — 127 579 справ (11,3 % від загального числа розглянутих); ст. 130 КпАП («Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані сп’яніння») — 112 730 справ (10,0 % від загальної кількості). Розглянуто 25 363 справи про порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна (ст. 124 КпАП) проти 23 справ у 2000 р.

Збереглася тенденція до зменшення постанов, винесених за дрібне хуліганство, — 128 491 (–10,4 %), або 11,3 % від загальної кількості.

Постійно зменшується кількість правопорушень, пов’язаних із злісною непокорою законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування по охороні громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця, — розглянуто 36 075 справ, що на 13 631, або 27,4 %, менше. Частка цих правопорушень у загальній кількості становить 3,2 % (2000 р. — 12,0 %).

Протягом останніх років послідовно зростає кількість розглянутих правопорушень, пов’язаних із застосуванням законодавства про працю, зокрема ст. 41 КпАП: у 1999 р. — 1665; у 2000 р. — 3802; у 2001 р. — 10 745 таких правопорушень (+182,6 %).

Зменшилася кількість осіб, притягнутих до відповідальності за дрібне розкрадання державного або колективного майна (ст. 51 КпАП). Адміністративні стягнення накладено на 6011 осіб, що на 2879 менше.

Продовжує зростати кількість розглянутих судами адміністративних правопорушень, пов’язаних із природоохоронним законодавством, зокрема, передбачених: ст. 85 КпАП («Порушення правил використання об’єктів тваринного світу») — з 2490 до 26 364 (більше ніж у 10 разів); ст. 881 КпАП («Порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у неволі або напіввільних умовах») — з 20 до 1869.

Зменшується кількість адміністративних правопорушень, вчинених у сфері торгівлі. Так, судами було розглянуто: 17 428 правопорушень, передбачених ст. 160 КпАП («Торгівля з рук у невстановлених місцях»), що на 802, або 4,4 %, менше, ніж у 2000 р.; 3346 правопорушень, передбачених ст. 1602 КпАП («Незаконна торговельна діяльність»), тобто менше на 2168, або на 39,3 %. Справи було закрито провадженням щодо кожної третьої особи, або 35,4 % від кількості осіб, притягнутих до відповідальності за названими статтями (2000 р. — 53,7 %). Разом з тим значно зросла кількість правопорушень, передбачених ст. 156 КпАП («Порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами»): розглянуто 1756 справ проти 232 у 2000 р.

За невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей (ст. 184 КпАП) до відповідальності притягнено 11 251 особу (на 228 більше), проте кількість розглянутих правопорушень зменшилася на 324 і становила 13 710.

За Митним кодексом України до адміністративної відповідальності притягнено 31 888 осіб, або 3,1 % від загальної кількості правопорушників. Найпоширенішими були порушення зобов’язання про зворотне вивезення чи зворотне ввезення предметів (ст. 113 МК): розглянуто 11 110 справ (–37,1 %). Кількість розглянутих порушень зобов’язань про транзит (ст. 114 МК) після різкого зростання в 2000 р. значно скоротилась у минулому році і становить 5863 (–78,4 %).

На виконання Закону «Про боротьбу з корупцією» на розгляд судів надійшло 8692 справи, що на 26,8 % більше. Для належного оформлення повернено 716 справ, або 8,2 % від загальної кількості справ, що надійшли на розгляд. З винесенням постанов розглянуто 7934 справи (на 1281, або 15,4 %, більше), у тому числі понад встановлені строки — 1133 справи, або 14,3 % від кількості розглянутих (2000 р. — 11,5 %). Закрито провадженням справи щодо 4835 осіб, що на 12,7 % більше, ніж у 2000 р. Зменшилася кількість осіб, щодо яких справи передано прокурору, органу попереднього слідства чи дізнання, — з 217 до 183 (–15,7 %), а також кількість осіб, справи стосовно яких закрито у зв’язку з пропущенням строку притягнення до відповідальності, — з 722 до 694 (–2,9 %).

Притягнено до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення у вигляді штрафу 3123 правопорушника (2000 р. — 2514), з них найбільше: за вчинення корупційних діянь (ст. 7 зазначеного Закону) — 873 особи; за порушення спеціальних обмежень, встановлених для осіб, уповноважених на виконання функцій держави (ст. 8 Закону), — 2080 осіб; за порушення вимог фінансового контролю (ст. 9 Закону) — 160 осіб.

З числа осіб, щодо яких винесено постанови про накладення стягнення у вигляді штрафу, 58,5 % складають державні службовці (2000 р. — 65,1 %); сільські, селищні, міські голови та голови районних, обласних рад — 22,6 % (2000 р. — 21,9 %); військовослужбовці — 8,6 % (2000 р. — 3,7 %); працівники органів МВС — 6,1 % (2000 р. — 4,3 %).

Судами надіслано 1083 постанови для вирішення питань про звільнення осіб із посад або іншого усунення їх від виконання функцій держави (2000 р. — 803), у тому числі понад встановлені строки — 94, або 8,6 % від кількості всіх надісланих постанов (2000 р. — 24, або 3,0 %).

Практика застосування адміністративних стягнень за всіма статтями КпАП (у співвідношенні із кількістю всіх осіб, притягнених до адміністративної відповідальності) характеризується такими даними: арешту піддано 121 908 винних, або 12,0 % (2000 р. — 40,9 %); штраф накладено на 745 187 правопорушників, або 73,1 % (2000 р. — 52,8 %); виправні роботи застосовано до 2535 осіб, або 0,2 % (2000 р. — 1,1 %); позбавлено спеціального права 26 129 винних, або 2,6 % (2000 р. — 1,7 %); попереджено 116 943 особи.

Зменшилася кількість фактів застосування конфіскації майна (як основного, так і додаткового виду адміністративного стягнення). Конфіскація застосовувалася до 58 332 осіб, що становить 5,7 % від кількості всіх притягнених до адміністративної відповідальності (2000 р. — 20,2 %).

З числа осіб, винних у правопорушенні, передбаченому ст. 130 КпАП, позбавлення права керування транспортними засобами застосовано до 23 977 осіб, або 23,4 % (2000 р. — до 5862 осіб, або 25,0 %).

Присуджено до стягнення 47 млн. 151 тис. грн. штрафу, стягнено 17 млн. 841 тис. грн., що становить 37,8 % від суми, присудженої до стягнення (2000 р. — 42,3 %). Встановлено матеріальних збитків, завданих правопорушеннями, на суму 8 млн. 90 тис. грн., відшкодовано тільки 439 тис. грн., або 5,4 % від суми заподіяної шкоди (2000 р. — 22,4 %). Ця частка щороку зменшується.

У зв’язку із закінченням строку давності не виконано 47 постанов (рішень) про притягнення до адміністративної відповідальності (2000 р. — 385), із них про стягнення штрафу — 46 (2000 р. — 306), у результаті не стягнено штрафи на суму 42 тис. 976 грн.

Вилучено: вогнепальної зброї — 371 одиницю; бойових припасів — 822 одиниці; вибухових речовин — 0 кілограмів; наркотичних засобів — 1385 грамів; сильнодіючих та радіоактивних речовин — 128 грамів. Оплатно вилучено цінностей на суму 66 тис. грн. Конфісковано: товарів і цінностей на суму 67 млн. 159 тис. грн. (2000 р. — 104 млн. 200 тис. грн.); валюти на суму 87 млн. 202 тис. грн. (2000 р. — 16 млн. 500 тис. грн.).

До військових судів гарнізонів надійшли на розгляд 485 справ про адміністративні правопорушення, з винесенням постанов розглянуто 431 справу, що на 33,4 % більше. До відповідальності притягнено 190 осіб, що становить 44,1 % від кількості осіб, щодо яких виносили постанови (2000 р. — 45,8 %), у тому числі на виконання Закону «Про боротьбу з корупцією» — 97 осіб, або 31,9 % (2000 р. — 38,9 %).

6. Звернення до виконання рішень судів у частині майнових стягнень

Протягом звітного періоду судами передано виконавчій службі 1 902 667 документів (+34,9 %), у тому числі: 123 894 — про відшкодування збитків, заподіяних усім формам власності, на суму 183,8 млн. грн. (+0,9 %); 514 658 постанов у адміністративних справах (+186,1 %) на суму 71,3 млн. грн.; 254 237 рішень у трудових спорах (–3,8 %) на суму 401,7 млн. грн.; 622 313 — про стягнення на користь держави (штрафи, мито тощо) (+16 %) на суму 2 млрд. 345,0 млн. грн.; 35 527 — про конфіскацію майна засуджених (–25,6 %); 99 565 — про стягнення аліментів (–0,7 %).

За вироками, що набрали законної сили у звітному періоді, шкоду, заподіяну розкраданням та іншими злочинами, визначено судами в розмірі 364,8 млн. грн., у тому числі: державній власності — 170,4 млн. грн.; приватній — 127,8 млн. грн.; іншим формам власності — 66,6 млн. грн.

На стадії досудового слідства і дізнання, а також у суді до постановлення вироку збитки відшкодовано на суму 181 млн. грн., що складає 49,6 % від суми збитків, визначеної судом.

* * *

Аналіз судової статистики свідчить, що обсяг роботи судів та навантаження на суддів, зокрема місцевих судів, постійно зростають. Незважаючи на це, суди України забезпечили в цілому розгляд і вирішення справ у відповідності з чинним законодавством. Крім того, спостерігається ряд позитивних зрушень при здійсненні правосуддя: покращилась якість розгляду цивільних та кримінальних справ.

Як недоліки в роботі судів, зумовлені, однак, великим обсягом цивільних справ, слід відмітити погіршення встановлених законом термінів розгляду цивільних справ, а також неналежну підготовку цивільних справ до касаційного розгляду судами першої інстанції.

Управління узагальнення судової практики
та аналізу судової статистики Верховного Суду України


[1] За даними управління кадрів Верховного Суду України.

[2] За даними Мін’юсту.

[3] За даними управління кадрів Верховного Суду України.

[4] За даними Мін’юсту.

© 2017. Верховний Суд України. Розробка http://www.viaduk.net" style="color:#ffffff;">Віадук-Телеком