ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
Відповідно до вимог п. 21 ст. 54 КПК України суддя не може брати участі у розгляді кримінальної справи, якщо під час досудового слідства в ній він вирішував питання щодо проведення обшуку й обрання запобіжного заходу
 
 

Відповідно до вимог п. 21 ст. 54 КПК України суддя не може брати участі у розгляді кримінальної справи, якщо під час досудового слідства в ній він вирішував питання щодо проведення обшуку й обрання запобіжного заходу

Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України
від 3 квітня 2003 р.
(в и т я г)

Вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 23 серпня 2002 р. В. засуджено за ч. 1 ст. 263 КК на два роки позбавлення волі та за ч. 1 ст. 296 цього Кодексу — на два роки обмеження волі. За сукупністю цих злочинів В. на підставі ст. 70 КК остаточно визначено два роки позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 24 жовтня 2002 р. вирок скасовано, а провадження у справі за ч. 1 ст. 263 і ч. 1 ст. 296 КК закрито на підставі статей 5, 6 КПК та ч. 3 ст. 263 КК.

За вироком суду В. було визнано винним у тому, що він 4 лютого 2002 р., знайшов біля будинку вогнепальну зброю та бойові припаси, які переніс у квартиру і незаконно зберігав, а також у тому, що цього ж дня приблизно о 3-й годині вчинив хуліганство.

Розглянувши справу за касаційним поданням прокурора, який просив скасувати судові рішення, оскільки судом були істотно порушені права засудженого, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України задовольнила подання з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК підставами для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови є, зокрема, істотне порушення кримінально-процесуального права. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 370 КПК вирок в усякому разі належить скасувати, якщо його постановлено незаконним складом суду.

Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 54 КПК суддя не може брати участі в розгляді кримінальної справи, якщо під час досудового розслідування він вирішував питання щодо проведення обшуку, обрання запобіжного заходу.

Із матеріалів кримінальної справи вбачається, що 4 лютого 2002 р. суддя Ленінського районного суду м. Вінниці виніс постанову про проведення обшуку в квартирі В., а 7 лютого того ж року розглянув подання про обрання щодо В. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 13 серпня 2002 р. цей суддя провів попередній розгляд кримінальної справи за обвинуваченням В., призначив її до слухання та постановив вирок.

Апеляційний суд скасував вирок щодо В. у частині засудження за незаконне зберігання, носіння вогнепальної зброї та бойових припасів і закрив провадження у справі з тих мотивів, що підсудний добровільно здав зазначені предмети органам влади. При цьому всупереч вимогам закону суд не перевірив усіх обставин, за яких у В. вилучалася зброя, і не дав їм оцінки.

Оскільки вирок щодо В. постановлено незаконним складом суду, а апеляційна інстанція не виправила допущеної місцевим судом помилки та не перевірила всіх обставин вилучення зброї, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України судові рішення скасувала і направила справу на новий судовий розгляд.

© 2017. Верховний Суд України. Розробка http://www.viaduk.net" style="color:#ffffff;">Віадук-Телеком