ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
Згідно зі ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» учаснику товариства з обмеженою відповідальністю при виході з останнього виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді, а не вартість цієї частки
 
 
У жовтні 1997 р. Б. звернулася в суд із позовом до ТОВ «Торгово-виробнича фірма «Пролісок» (далі — ТОВ) про стягнення 798 грн. 11 коп., посилаючись на те, що при створенні ТОВ у 1995 р. вона як один із його засновників при викупі виробничих приміщень внесла 610 грн. У червні 1996 р. вона звільнилася з роботи і вийшла з числа засновників ТОВ, але їй було повернено не всю внесену суму з урахуванням інфляції, а лише 459 грн. 94 коп.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 вересня 1998Кр., залишеним без зміни ухвалою судової колегії в цивільних справах Вінницького обласного суду від 13 жовтня 1998 р. та постановою президії цього суду від 10 грудня 1998 р., позов задоволено частково — стягнуто з відповідача на користь позивачки 150 грн. 6 коп. недоплаченої їй частки в статутномуКфонді ТОВ.

Заступник Генерального прокурора України порушив у протесті питання про скасування всіх судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції у зв’язку з їх необгрунтованістю та невідповідністю закону. Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України протест задовольнила з таких підстав.

Задовольняючи позов Б. частково, суд першої інстанції встановив, що позивачка в 1995 р. входила до складу засновників ТОВ і її частка у статутному фонді товариства складала 6 млн. 100 тис. крб., або 1,7 %. У червні 1996 р. вона звільнилася з роботи і вийшла з числа засновників ТОВ, тому відповідач повинен повернути їй повністю її частку в статутному фонді без індексації, тобто 610 грн. Оскільки відповідач сплатив позивачці лише 459 грн. 94 коп., суд стягнув із нього решту її внеску до статутного фонду — 150 грн. 6 коп. Проте такий висновок суду не грунтується на законі та дійсних обставинах справи.

Згідно зі ст. 54 Закону від 19 вересня 1991 р. «Про господарські товариства» при виході учасника з ТОВ йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді, а не вартість цієї частки, як вирішив суд. Із матеріалів справи вбачається, що такі умови розрахунку при виході учасника з товариства встановлені також статутом і установчим договоромКТОВ.

Таким чином, позивачка має право на одержання 1,7 % вартості майна ТОВ. Проте суд не встановив вартості цього майна згідно із затвердженим звітом за підсумками роботи за рік, в якому Б. вийшла з товариства, і не провів відповідних розрахунків, що суперечить названому Закону та установчим документам ТОВ, а також вимогам ст. 202 ЦПК. Тому постановлене ним рішення має бути скасовано.

Суди касаційної та наглядної інстанцій усупереч вимогам статей 310, 336 ЦПК на згадані вище порушення закону уваги не звернули, у зв’язку з чим їх рішення також підлягають скасуванню на підставі ст. 338 ЦПК.

Враховуючи наведене, судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України протест заступника Генерального прокурора України задовольнила, постановлені у справі рішення скасувала і направила останню на новий розгляд до суду першої інстанції.

© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком