ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
12. Відповідно до підпункту «в» п. 72 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України звільнення з військової служби крім Міністра оборони України здійснюється й іншими керівниками Міністерства оборони України, головнокомандувачами видів Збройних Сил України
 
 

У квітні 2003 р. І. звернувся до суду зі скаргою на дії Державного секретаря Міністерства оборони. Він послався на те, що наказом від 28 березня 2003 р. № 6, виданим суб’єктом оскарження, його було звільнено з військової служби у запас згідно з підпунктом «є» п. 67 (у зв’язку з обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України (затверджене Указом Президента України від 7 листопада 2001 р. № 1053/2001; далі — Положення про проходження військової служби...). Заявник просив визнати зазначені дії Державного секретаря Міністерства оборони неправомірними, оскільки, на його думку, той не мав повноважень щодо його звільнення з військової служби.

Рішенням Військового апеляційного суду Центрального регіону від 21травня 2003 р. в задоволенні скарги І. відмовлено. У касаційній скарзі І., не погоджуючись із цим судовим рішенням, просив його скасувати внаслідок порушення норм матеріального та процесуального права і постановити нове рішення — про задоволення його скарги. Ознайомившись із матеріалами справи та доводами, наведеними в касаційній скарзі, Військова судова колегія Верховного Суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Суд регіону, відмовляючи І. в задоволенні скарги, правильно виходив з того, що відповідно до ч. 5 ст. 3 Указу Президента України від 29 травня 2001р. № 345 «Про чергові заходи щодо дальшого здійснення адміністративної реформи в Україні» (зі змінами, внесеними Указом від 15 січня 2002 р. №22/2002) та підпункту 17 п. 9 Положення про Міністерство оборони України (затверджене Указом Президента України від 21 серпня 1997 р. № 888/97; в редакції, що була чинною на час судового розгляду справи) державні секретарі міністерств належать до числа керівників відповідних міністерств, а Державний секретар Міністерства оборони призначає та звільняє з посад військовослужбовців у порядку, визначеному Міністром оборони.

Суд встановив, що відповідно до підпункту «в» п. 72 Положення про проходження військової служби… звільнення осіб офіцерського складу з підстав, передбачених пунктами 61, 63, 67 цього Положення, у військових званнях до підполковника (капітана II рангу) включно (крім звільнення у зв’язку зі скороченням штатів та за службовою невідповідністю) крім Міністра оборони України здійснюється й іншими керівниками Міністерства оборони, головно- командувачами видів Збройних Сил України. Тобто Державний секретар названого міністерства при звільненні заявника діяв у межах наданих йому повноважень.

За таких обставин Військова судова колегія Верховного Суду України касаційну скаргу І. залишила без розгляду, а рішення суду регіону — без зміни.

____________________________________________________
* Стаття 3 Указу втратила чинність на підставі Указу від 3 червня 2003 р. № 464/2003, але була чинною на час виникнення спірних правовідносин.
** Указ втратив чинність у частині, що стосується посад державних секретарів міністерств, їх перших заступників та заступників, на підставі Указу від 26 травня 2003 р. № 434/2003, але був чинним на часрозгляду справи судом регіону.

© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком