ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
Верховний Суд України є орієнтиром у процесі забезпечення єдності судової практики в Україні
11/24/2016
 

24 листопада 2016 року у Верховному Суді України триває робота міжнародної конференції «Судова правотворчість у механізмі забезпечення принципу верховенства права в умовах реформування правосуддя».

Захід організовано Верховним Судом України, Національною академією правових наук України та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка у співробітництві із Німецьким фондом міжнародного правового співробітництва (IRZ), Проектом Координатора проектів ОБСЄ в Україні «Гарантування дотримання прав людини при здійсненні правосуддя» за фінансової підтримки уряду Канади, Проектом Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні», Спільним проектом Європейського Союзу та Ради Європи «Консолідація розробки реформ у сфері юстиції в Україні», Проектом Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» та Консультативною місією Європейського Союзу (КМЄС) в Україні.

Учасники першої сесії Конференції розглянули питання праворозуміння в сучасному вимірі. Модераторами сесії виступили Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк та професор кафедри цивільного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Наталія Кузнєцова.

Олександр Петришин, професор, президент Національної академії правових наук України, зазначив, що Верховний Суд України відіграє визначну роль у забезпеченні єдності судової практики, яка фактично стає джерелом права України, рекомендованим авторитетним найвищим судовим органом. Раціональність такого підходу полягає в тому, що найвищий орган судової влади є суб’єктом нормотворчості через призму добудови права.

– Судова система докладає зусилля до розвитку права, оскільки суди вирішують спори, які виникають у різних сферах суспільного життя, і формується тенденція до вимушеного доповнення норм закону – добудова права.

У своїй доповіді на тему: «Судова практика як джерело права України» Олександр Петришин зосередив увагу на важливості ролі судової практики та судового прецеденту у процесі розвитку сучасного громадянського суспільства в Україні.

– Особливістю законотворення є те, що законодавчий орган влади – носій політичної волі, а законодавчі норми не можуть бути досконалими, тому що не встигають за розвитком суспільних відносин. Також надмірна юридифікація норм може негативно впливати на функціонування громадянського суспільства, – наголосив Олександр Петришин.

Професор кафедри теорії держави і права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Станіслав Погребняк розглянув питання плюралізму поглядів на право. Науковець зауважив, що розбіжності поглядів на право виникли від початку існування самого права. У різні періоди часу питання співвідношення права, моралі та справедливості є актуальними.

Проблематику сучасних підходів до розширення системи джерел права обрала темою своєї доповіді професор, завідувач відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України Наталія Оніщенко.

– Життя у соціумі розвивається та змінюється, трансформуються суспільні цінності, а з ними й підходи до розуміння права, отже і межі визначення того, що відноситься до джерел права, розширюються та відрізняються у часі, – зауважила Наталія Оніщенко. – Основним критерієм у підході до визначення джерел права лежить концепція забезпечення прав людини у суспільному розумінні.

На важливості проблематики впливу тягаря спадщини радянського минулого на розуміння принципу верховенства права наголосив Сергій Головатий, професор, член Конституційної Комісії. У своїй доповіді на Конференції науковець зосередив увагу на аналізі поняття верховенства права у рішеннях Конституційного Суду України та в роботах вітчизняних теоретиків, зазначивши необхідність розробки сучасних наукових підходів до визначення принципу верховенства права.

Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк підкреслив, що із проголошенням незалежності нашої держави, підписанням Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відбувається тривалий і важкий процес переходу від поняття соціалістичної законності, коли судді формально та буквально розуміли, тлумачили і застосовували закон, до принципу верховенства права. Дороговказом для України у цьому процесі є міжнародно-правові акти, зокрема Висновок Венеційської комісії 2011 року щодо верховенства права.

Ярослав Романюк зауважив, що прийняття змін до Конституції України в частині правосуддя закріпили норму, відповідно до якої суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується першочергово принципом верховенства права.

У сучасній правовій доктрині та практиці відбувається відхід від розуміння того, що основним джерелом права є закон, і судова практика займає вважливе місце серед джерел права, що є свідченням рушійних процесів у державі, яка стала на демократичний шлях, підкреслив професор, Президент Національної академії правових наук України Олександр Петришин.


Участь у міжнародній конференції «Судова правотворчість у механізмі забезпечення принципу верховенства права в умовах реформування правосуддя» беруть судді Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів та голови апеляційних судів, судді Європейського суду з прав людини, Суду загальної юрисдикції Європейського Союзу, Німеччини, Литви, Казахстану, а також представники органів судової влади, провідні українські та іноземні науковці, фахівці у галузі права, міжнародні та національні експерти, представники міжнародних і громадських організацій.
© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком