ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
86. Відповідно до ч. 7 ст. 14 Закону України від 1 червня 2000 р. «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» засвідчена органом ліцензування копія ліцензії є документом, що підтверджує право філії або іншого структурного підрозділу ліцензіата на провадження певного виду господарської діяльності. Заняття господарською діяльністю без відповідної ліцензії тягне відповідальність за ст. 164 КпАП України
 
 
Постановою судді Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим (далі — АРК) від 8 жовтня 2001 р. на Т. на підставі ст. 164 КпАП накладено штраф у розмірі 136 грн. із конфіскацією нафти, вилученої у ТОВ «Кримтехаснафта» (далі — ТОВ). Як зазначено в постанові, Т., працюючи директором філії ТОВ, займався на території Ленінського району АРК господарською діяльністю, пов’язаною з пошуком (розвідкою) корисних копалин та експлуатацією свердловин (нафти) без наявності копії ліцензії, яка повинна видаватись на цей вид діяльності органом ліцензування відповідно до вимог ст. 14 Закону від 1 червня 2000 р. № 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (далі — Закон). На порушення цього Закону Т. після 22 жовтня 2000 р. (коли Закон набрав чинності) продовжував до 18 вересня 2001 р. провадити пошук (розвідку) корисних копалин та експлуатацію свердловин (нафти) за місцем знаходження філії.
Постановою голови Апеляційного суду АРК від 29 листопада 2001 р. зазначену постанову скасовано і провадження у справі закрито за відсутністю в діях Т. складу адміністративного правопорушення, а конфісковану нафту в кількості 1152,017 тонни на суму 921 тис. 613,6 грн. повернено ТОВ. Голова Верховного Суду України постанову голови апеляційного суду скасував, а постанову судді районного суду змінив з таких підстав. Відповідно до ч. 7 ст. 14 Закону для кожної філії, кожного відокремленого підрозділу ліцензіата, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ним ліцензії, орган ліцензування видає засвідчену ним копію ліцензії, яка реєструється в журналі обліку заяв та виданих ліцензій і є документом, що підтверджує право філії або іншого структурного підрозділу ліцензіата на провадження певного виду господарської діяльності.

Проте, як видно з матеріалів справи, у філії ТОВ засвідченої органом ліцензування копії ліцензії, як того вимагає Закон, не було і даних про те, що цей орган видав таку копію та зареєстрував її відповідно до Закону, немає. Посилання в постанові голови Апеляційного суду АРК на те, що в «Прикінцевих положеннях» Закону не передбачено необхідності переоформлення всіх документів на філії та дочірні підприємства, якщо ліцензійна діяльність головного підприємства була оформлена відповідно до ст. 4 Закону від 7 лютого 1991 р. № 698-XII «Про підприємництво», є безпідставними. Зокрема, згідно

з ч. 2 ст. 24 Закону до приведення у відповідність із ним законодавства закони та інші нормативно-правові акти застосовуються лише в частині, що йому не суперечить. Оскільки Т., працюючи директором філії ТОВ, після набрання Законом чинності продовжував займатися господарською діяльністю, пов’язаною з пошуком (розвідкою) корисних копалин та експлуатацією свердловин (нафти), не маючи копії ліцензії, яку повинен був отримати в органі ліцензування, то в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КпАП, — заняття господарською діяльністю без ліцензії.

За таких обставин висновок голови апеляційного суду про відсутність у діях Т. складу адміністративного правопорушення є помилковим, а тому його постанову скасовано. Разом з тим постанова судді районного суду про притягнення Т. до адміністративної відповідальності також підлягає зміні в частині застосування конфіскації нафти. Приймаючи рішення про конфіскацію, суддя не взяв до уваги, що це майно не належить Т. чи філії ТОВ, а є власністю самого ТОВ, право якого на користування надрами підтверджено відповідною ліцензією, виданою Державним комітетом України по геології і використанню надр. Тому визнано, що на Т. накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу без конфіскації нафти.

© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком