ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
2002-47. При вирішенні питання про наявність чи відсутність у діях особи складу злочину, передбаченого ст. 79 КК України, необхідно враховувати художнє оформлення грошового знака, яке передбачає певний ступінь завершеності зображення на підроблених грошах чи цінних паперах, та якість відтворення, котра передбачає такий ступінь графічної і кольорової точності зображення, який дає винній особі підстави вважати можливим перебування виготовлених нею грошей в обігу
 
 

Вироком Запорізького обласного суду від 19 грудня 2000 р. К. виправдано за ст. 17, ч. 1 ст. 79 КК за відсутністю в його діях складу злочину та засуджено за ч.2 ст. 143 КК на три роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю. На підставі ст. 461 КК виконання вироку щодо К. відстрочено на два роки зі сплатою штрафу в розмірі 2 тис. грн. Цим же вироком Ш. засуджено за ч. 2 ст. 143 КК на два роки шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна з відстрочкою виконання вироку на підставі ст. 461 КК строком на два роки зі сплатою штрафу в розмірі 680 грн. Суд зобов’язав засуджених К. і Ш. не змінювати без згоди органу внутрішніх справ місця свого проживання та періодично з’являтися до цього органу на реєстрацію.

К. визнано винним у тому, що він у другій половині вересня 1999 р. у себе вдома виготовив на комп’ютерній техніці з метою збуту шляхом шахрайства 10підроблених грошових знаків НБУ номіналом 5 грн. на суму 50 грн.

19 вересня 1999 р. з метою збуту підроблених грошей К. вступив у злочинний зговір із Ш., якому й передав усі зазначені грошові знаки.

Наступного дня приблизно о 9-й годині Ш. з корисливих мотивів умисно збув невстановленому продавцеві кіоску, розташованого в м. Енергодарі, підроблену купюру номіналом 5 грн., придбавши за неї буханку хліба. Ще одну таку купюру він збув на Центральному ринку міста невстановленому продавцеві овочів.

Цього ж дня приблизно о 20-й годині Ш. у районі розташування магазинів збув шляхом обману невстановленим продавцям ще чотири підроблені купюри, придбавши за них цигарки, шоколад і хліб.

Приблизно о 21-й годині Ш. використав одну підроблену купюру для повернення боргу К.В.

Таким чином, Ш. умисно збув сім підроблених грошових знаків номіналом 5грн., заволодівши шляхом обману чужим майном на суму 35 грн.

Крім того, 20 вересня 1999 р. приблизно о 9-й годині ранку в районі Центрального ринку Ш. шляхом обману намагався збути підроблену купюру невстановленому продавцеві цукру, але завершити свій злочинний намір не зміг із не залежних від його волі причин, оскільки продавець помітила підробку.

У касаційному поданні прокурор, погоджуючись із призначеними засудженим мірами покарання, зазначив, що суд дав неправильну оцінку зібраним у справі доказам, у тому числі й речовим, у зв’язку з чим необгрунтовано перекваліфікував дії К. і Ш. з ч. 2 ст. 79, а К. — ще і з ч. 1 ст. 79 КК на ч. 2 ст. 143 КК; що у вироку не знайшов свого відображення епізод замаху Ш. на збут 5 підроблених грн.; що суд необгрунтовано конфіскував комп’ютерну техніку. Крім того, на думку прокурора, суд безпідставно виправдав К. за ст. 17, ч. 1 ст. 79 КК, не навівши мотивів свого рішення. У зв’язку з наведеними обставинами прокурор просив вирок щодо К. і Ш. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд іншим складом суддів.

У касаційній скарзі засуджений К. просив вирок щодо нього змінити і звільнити його від покарання на підставі п. «б» ст. 1 Закону від 11 травня 2000р. «Про амністію», оскільки він має на утриманні малолітню дитину, а вчинений ним злочин не є тяжким.

Судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України касаційне подання задовольнила, а касаційну скаргу засудженого К. залишила без задоволення з таких підстав.

На порушення вимог ст. 67 КПК суд однобічно, упереджено оцінив зібрані у справі докази, не врахував і не дав оцінки тим із них, які мають істотне значення для вирішення питання про кваліфікацію злочину.

Так, мотивуючи своє рішення про відсутність у діях К. і Ш. складу злочину, передбаченого ст. 79 КК, суд послався на очевидну невідповідність підроблених грошей справжнім, що виключає можливість їх участі в обігу. Такий висновок він зробив виходячи з товщини та фактури паперу, кольору підробленої купюри та відсутності на ній водяних знаків. Крім того, у вироку зазначено, що у зв’язку з наведеними обставинами Ш. збував підроблені гроші у вечірній та нічний час торговцям на ринках і тому його умисел був спрямований на обман окремих громадян з метою заволодіння їхнім майном.

Такі висновки не відповідають фактичним обставинам справи і суперечать сукупності зібраних у ній доказів, яким суд не дав будь-якої оцінки.

Так, на попередньому слідстві й у судовому засіданні Ш. та його мати — свідок П. пояснювали, що в першій половині дня 20 вересня 1999 р. вони разом ходили на ринок, де купували продукти харчування на гроші Ш. (підроблені купюри номіналом 5 грн.).

Крім того, Ш. пояснював, що того ж дня він повернув борг К.В. і при цьому серед інших грошей передав одну підроблену купюру, яку К.В. сприйняв за справжню. Свідок К.В. підтвердив цю обставину.

Як убачається з дослідницької частини судово-криміналістичних експертиз, малюнки і тексти підроблених грошей мають колір, який є близьким до кольору справжніх грошових знаків, а розміри, текстові та графічні позначки фальшивих купюр за змістом і розташуванням відповідають аналогічним ознакам справжніх купюр номіналом 5 грн. Суд цих обставин не врахував і не дав їм належної оцінки.

Не взяв він до уваги при оцінці зібраних у справі доказів, у тому числі речових, і роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться в п. 5 постанови від 12 квітня 1996 р. № 6 «Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів», про те, що при вирішенні питання про наявність або відсутність у діях особи складу злочину, передбаченого ст. 79 КК, необхідно враховувати такі об’єктивні й суб’єктивні критерії:

— художнє оформлення грошового знака, яке передбачає певний ступінь завершеності зображення, а саме: відповідність орнаменту і наявність основних реквізитів (портрет, барельєф, пам’ятник) та їх узгодженість зі словами й цифрами, що визначають номінал грошового знака;

— якість відтворення, котра передбачає такий ступінь графічної та кольорової точності зображення, який дає винній особі підстави вважати можливим перебування виготовлених нею грошей в обігу.

Крім того, суд допустив суттєві протиріччя між резолютивною і мотивувальною частинами вироку, остання з яких також містить ряд суперечностей.

Так, суд установив, що Ш. під час купівлі цукру намагався збути одну підроблену купюру номіналом 5 грн., але завершити свій злочинний умисел не зміг із не залежних від його волі причин, оскільки продавець помітила підробку. Проте зазначені дії Ш. не були кваліфіковані судом, і мотивів цього у вироку не наведено. Більше того, суд, дійшовши висновку про доведеність вини Ш. і К., зазначив у вироку, що К. з метою збуту шляхом шахрайства виготовив підроблені гроші — 10купюр номіналом 5 грн. кожна і передав їх для реалізації Ш., а той, отримавши від К. підроблені гроші, збув сім купюр громадянам, заволодівши шляхом шахрайства їхнім майном та грошима на суму 35 грн., тобто К. і Ш. за попереднім зговором групою осіб шляхом обману заволоділи індивідуальним майном громадян.

Наведене свідчить про незаконність і необгрунтованість вироку, що є безумовною підставою для його скасування та повернення справи на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно усунути зазначені недоліки, повно, всебічно та об’єктивно дослідити обставини справи, дати належну оцінку зібраним у ній і дослідженим у судовому засіданні доказам у їх сукупності та прийняти відповідне рішення. У зв’язку з викладеним наведені засудженим К. у касаційній скарзі доводи про застосування щодо нього амністії є передчасними. Вони підлягають обговоренню під час розгляду справи по суті. Тому касаційну скаргу К. залишено без задоволення.

© 2018. Верховний Суд України. Розробка http://www.viaduk.net" style="color:#ffffff;">Віадук-Телеком