ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
Відповідно до положень ст. 275 КПК України суд розглядає справи тільки стосовно підсудних і тільки в межах пред’явленого їм обвинувачення. У разі необхідності доповнити чи змінити пред’явлене обвинувачення або порушити кримінальну справу за новим обвинуваченням чи щодо інших осіб суд додержується правил, установлених статтями 276, 277, 278, 281 КПК України
 
 

Відповідно до положень ст. 275 КПК України суд розглядає справи тільки стосовно підсудних і тільки в межах пред’явленого їм обвинувачення. У разі необхідності доповнити чи змінити пред’явлене обвинувачення або порушити кримінальну справу за новим обвинуваченням чи щодо інших осіб суд додержується правил, установлених статтями 276, 277, 278, 281 КПК України

Ухвала колегії суддів судової палати з кримінальних справ Верховного Суду України
від 05 червня 2003 р.
(в и т я г)

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12 листопада 2002 р. кримінальна справа по обвинуваченню: А. — за ч. 3 ст. 27, пунктами 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 5 ст. 191 КК; Г.М. — за ч. 5 ст. 27, пунктами 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК; У. — за ч. 2 ст. 27, пунктами 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК — направлена на додаткове розслідування.

А. обвинувачено в тому, що вона з корисливих мотивів за попередньою змовою з Г.М., будучи замовником, організувала і схилила Г.М., У. та двох інших осіб, справу щодо яких виділено в окреме провадження у зв’язку з їх розшуком, до вчинення умисного вбивства свого чоловіка А.Ю. Крім того, А., працюючи менеджером ТОВ «NTC» у м. Києві, привласнила ввірене їй чуже майно на суму 225 тис. 773 грн. Г.М. і У. обвинувачено в тому, що вони, діючи за попередньою змовою з А. та двома зазначеними вище особами, сприяли як пособники в умисному вбивстві А.Ю.

Повертаючи справу на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності проведеного у справі досудового слідства, апеляційний суд в ухвалі послався на те, що під час судового слідства зібрано докази, які свідчать про необхідність перекваліфікації дій Г.М. та У. на закон, що передбачає більш суворе покарання; у матеріалах справи є дані про участь у вчиненні злочину Г., якого не притягнуто до кримінальної відповідальності; органи досудового слідства на обгрунтування обвинувачення поклали суперечливі показання обвинувачених Г.М. і У.; недостатньо повно з’ясовано мотиви вчинення злочину А., що має значення для правильної кваліфікації її дій за санкцією менш суворого закону; під час досудового слідства було істотно порушено кримінально-процесуальний закон, що обмежило права обвинувачених.

У касаційному поданні прокурор і в касаційній скарзі потерпілі А.А., А.Х. і А.М. порушили питання про скасування ухвали апеляційного суду як необгрунтованої та постановленої з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та направлення справи на новий судовий розгляд у іншому складі суду.

Задовольняючи касаційне подання прокурора і касаційні скарги потерпілих А.А., А.Х. і А.М., колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України послалася на таке.

Відповідно до положень ст. 275 КПК розгляд справи судом провадиться тільки щодо підсудних і лише в межах пред’явленого їм обвинувачення. В разі необхідності доповнити чи змінити пред’явлене обвинувачення або порушити кримінальну справу за новим обвинуваченням чи щодо нових осіб суд додержується правил, установлених статтями 276, 277, 278, 281 цього Кодексу.

У зазначеній справі апеляційний суд ці вимоги закону порушив, прийнявши рішення про повернення справи на додаткове розслідування з метою вирішення питання про нове обвинувачення та притягнення до кримінальної відповідальності іншої особи за відсутності клопотання прокурора, потерпілого чи його представника.

Крім того, суд також порушив вимоги статей 281, 317 КПК. Так, відповідно до ст. 281 цього Кодексу повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Як вбачається зі справи, питання, що підлягають вирішенню органами досудового слідства, могли бути з’ясовані в судовому засіданні з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Не є підставою для направлення справи на додаткове розслідування необхідність перекваліфікації дій підсудних Г.М. і У. на закон про більш тяжкий злочин, оскільки це не випливає з матеріалів справи. Крім того, така перекваліфікація не потребує проведення досудового слідства і не порушує правил підсудності, у зв’язку з чим вирішити за необхідності питання про зміну обвинувачення можна в судовому засіданні, дотримуючись вимог ст. 277 КПК.

Не грунтується на законі і матеріалах справи вимога суду про з’ясування суперечностей в показаннях У. і Г.М., котрі були докладно допитані про обставини злочину під час досудового слідства, а також у суді, який повинен дати оцінку їх показанням. Це саме стосується й вимоги суду щодо проведення очної ставки між Г. і А., оскільки така слідча дія не належить до тих, проведення яких у судовому засіданні неможливе.

На порушення вимог ст. 317 КПК судом також не було опитано учасників судового розгляду про доповнення судового слідства, натомість поставлено на обговорення питання про направлення справи на додаткове розслідування. Не було вислухано, як зазначено в касаційному поданні, думку підсудних та їх захисників з цього приводу, чим порушено право підсудних на захист.

Не грунтуються на матеріалах справи й посилання в ухвалі на істотні порушення органами досудового слідства кримінально-процесуального закону, які б перешкоджали суду розглянути справу та ухвалити законне рішення.

Таким чином, питання, порушені судом перед органами досудового слідства, не є підставою для повернення справи на додаткове розслідування, а тому суд касаційної інстанції ухвалу апеляційного суду скасував і направив справу на новий судовий розгляд.

© 2017. Верховний Суд України. Розробка http://www.viaduk.net" style="color:#ffffff;">Віадук-Телеком