ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
20. Виправлення органом Пенсійного фонду України помилки, внаслідок якої позивачу була призначена пенсія у більшому розмірі, ніж належало, та приведення розміру пенсії у відповідність із вимогами чинного законодавства не можна вважати порушенням права позивача на пенсійне забезпечення
 
 
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 жовтня 2006 р. колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, розглянувши в порядку письмового прова­дження скаргу Управління ПФУ в Залізничному районі м. Сім­ферополя (далі — Управління ПФУ) про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 травня 2006 р. у справі за позовом Чередниченка В.І. до Управління ПФУ про стягнення заборгованості з виплати пенсії та здійснення перерахунку пенсії, в с т а н о в и л а:

У травні 2002 р. Чередниченко В.І. звернувся до суду з позовом про зо­бов’язання Управління ПФУ здійснити перерахунок пенсії, призначеної йому як працівнику льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації, та стягнення 2 тис. 363 грн 22 коп. заборгованості з виплати пенсії.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 2 березня 1987 р. вийшов на пенсію за вислугою років. У зв’язку із внесенням змін до пенсійного законодавства йому з 1 січня 2001 р. було нараховано пенсію в розмірі 577 грн 60 коп., проте 1 листопада 2001 р. відповідач знову здійснив перерахунок пенсії, зменшивши її до 388 грн 36 коп.

У ході розгляду справи позивачем була поставлена вимога про стягнення з відповідача 4 тис. 664 грн 88 коп. заборгованості.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що перерахунок пенсії у зв’язку зі зміною середньої заробітної плати працівників народного господарства чинним законодавством не передбачений і перерахунок пенсії позивачу з 1 січня 2001 р. був проведений помилково.

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 14 жовт­ня 2002 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 січня 2003 р., позов задоволено частково: стягнено з відповідача на користь позивача 2 тис. 81 грн 64 коп. заборгованості з виплати пенсії, зобов’язано Управління ПФУ здійснити перерахунок пенсії на підставі заяви позивача та здійснювати виплату пенсії позивачу згідно з чинним законодавством. У решті вимог відмовлено.

Судові рішення обґрунтовані тим, що відповідач неправомірно, всупереч вимогам чинного законодавства, 1 листопада 2001 р. здійснив перерахунок пенсії позивачу та зменшив її розмір.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 4 травня 2006 р. зазначені судові рішення залишені без змін з тих же підстав.

У скарзі Управління ПФУ до Верховного Суду України порушено питання про перегляд за винятковими обставинами та скасування вищенаведених судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції. На обґрунтування скарги зроблено посилання на порушення норм матеріального права, неоднакове застосування судами касаційної інстанції статей 53, 65 Закону від 5 листопада 1991 р. № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» та наведено по­станови касаційного суду, в яких по-іншому застосована одна і та ж норма права.

Скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суди вважали доведеним те, що відповідач незаконно зменшив пенсію Чередниченку В.І. до 388 грн 36 коп.

З такими висновками судів погодитися не можна, оскільки вони суперечать нормам матеріального права.

Судами встановлено, що позивачу призначено пенсію за вислугу років як працівнику льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації.

Після призначення пенсії в законодавство України, яке регулює пенсійне забезпечення, були внесені зміни.

Законом від 17 листопада 1999 р. № 1222-ХІV «Про внесення змін до деяких законів України» (п. 2. розд. ІІ «Прикінцеві положення») передбачено, що дія ст. 53 Закону «Про пенсійне забезпечення» поширюється на працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконували спеціальні роботи в польотах, які вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом (набрав чинності з 7 грудня 1999 р.).

Оскільки заявник вийшов на пенсію до 7 грудня 1999 р., то відповідно до п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону 1 червня 2000 р. йому було перераховано пенсію і призначено її в розмірі 331 грн 72 коп. При розрахунку максимального розміру пенсії використана величина середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за період із грудня 1998 р. по листопад 1999 р. включно, що відповідало вимогам ч. 3 ст. 53 Закону «Про пенсійне забезпечення». Згаданою нормою права встановлено, що розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2002 р. № 374 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорно­бильської катастрофи», а також пенсій, призначених відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувались» установлено, що з 1 квітня 2002 р. збільшено пенсії непрацюючим пенсіонерам на 12 %, у тому числі пенсії, призначені працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації.

До прийняття зазначеної постанови інші рішення про підвищення розміру пенсій працівникам льотного складу цивільної авіації не приймалися.

Отже, позивачу у січні 2001 р. було помилково проведено перерахунок пенсії — збільшено її до 577 грн 60 коп., оскільки законодавством такий перерахунок не був передбачений.

З урахуванням того, що зазначені перерахунки здійснювались не у зв’язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови про підвищення пенсій, у відповідача не було законних підстав для збільшення її розміру на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства відповідно до п. 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 р. № 418.

Після виправлення помилки, яка була зроблена відповідачем у січні 2001 р., розмір пенсії склав 388 грн 36 коп.

Таким чином, дії відповідача із приведення розміру пенсії Чередни­чен­ка В.І. у відповідність із вимогами чинного законодавства були правомірними.

Беручи до уваги те, що фактичні обставини встановлено судовими інстанціями повно та правильно, проте неправильно застосовано норми матеріального права, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а колегія суддів постановляє нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 241—244 КАС, колегія суддів Судової палати в адмі­ністративних справах Верховного Суду України п о с т а н о в и л а:

Скаргу Управління ПФУ задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 4 травня 2006 р., ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 січня 2003 р. та рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 14 жовтня 2002 р. скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 237 КАС.
© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком