ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
На підставі ст. 115 МК України вантаж конфіскується, якщо його було переміщено через митний кордон України з приховуванням від митного контролю
 
 
Голова Верховного Суду України, розглянувши протест заступника Генерального прокурора України в справі про порушення митних правил, установив таке.

10 вересня 1997 р. в Іллічівський морський торговий порт прибув вантажК— бісквіти і вафлі в кількості 13 тис. 761 місце загальною вартістю 93 тис. 882 грн., відправлений турецькою фірмою (далі — фірма) на адресу Київського ПП «Самар».

Постановою судді Іллічівського міського суду Одеської області від 22Кжовтня 1997 р. за поданням начальника Іллічівської митниці на підставі ст. 115 МК зазначений вантаж було конфісковано, оскільки ПП «Самар» у Київській регіональній митниці як суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності не зареєстроване, а вантаж було переміщено через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом надання митному органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві дані про одержувача вантажу.

Голова Одеського обласного суду постановою від 19 травня 1998 р. постанову судді скасував, а матеріали справи направив для додаткової перевірки начальнику Іллічівської митниці.

Подання начальника митниці про конфіскацію вантажу постановою судді Іллічівського міського суду від 24 липня 1998 р. було відхилено і провадження у справі закрито. На підставі додаткових матеріалів суддя дійшов висновку, що згідно з договором поставки між фірмою і ПП «Самар» право власності на вантаж у одержувача виникає з моменту його оплати протягом 90 днів після одержання і підтвердження оплати відправником. Оскільки ж цього зроблено не було, фірма (власник вантажу) не може нести відповідальність за недобросовісні дії іншої сторони договору, і тому належний їй вантаж не може бути конфіскований. Додатковим рішенням цього ж судді від 20 серпня 1998 р. постановлено повернути фірмі вартість конфіскованих бісквітів і вафель, оскільки на день розгляду справи бісквіт був реалізований.

25 травня 1999 р. голова Одеського обласного суду з тих же підстав відхилив протест прокурора Одеської області про скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд.

Заступник Генерального прокурора України порушив у протесті питання про скасування постанов судді Іллічівського міського суду від 24 липня і 20 серпня 1998 р., постанови голови Одеського обласного суду від 25 травня 1999 р. та направлення справи на новий розгляд, зазначивши при цьому, що під час розгляду справи суд не звернув уваги на те, що відповідно до ч. 2 ст. 128 ЦК право власності на річ (вантаж) переходить до нового власника з моменту передачі коносаменту, тобто фірму визнано власником вантажу безпідставно. Крім того, як вказано в протесті, голова обласного суду в постанові від 25 травня 1999 р., пославшись на ст. 29 КпАП, помилково дійшов висновку про те, що конфіскації підлягають лише предмети, які є особистою власністю правопорушника. Протест задоволено частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 115 МК конфіскації підлягають предмети, що є безпосередніми об’єктами правопорушення і переміщені через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням тайників та інших засобів, що утруднюють виявлення предметів, або шляхом надання одним предметам вигляду інших, або з поданням митному органу України як підстави для переміщення предметів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом, або документів, що містять неправдиві дані чи є підставою для переміщення інших предметів.

У справі встановлено, що ПП «Самар» як суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності в Київській регіональній митниці не зареєстроване. Отже, як підстава переміщення вантажу через митний кордон України митному органу були подані документи, що містять неправдиві дані щодо одержувача вантажу. Таким чином, вантаж бісквітів і вафель було переміщено через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, і він як безпосередній об’єкт правопорушення підлягає конфіскації на підставі ст. 115 МК незалежно від того, у чиїй власності він перебуває.

З урахуванням наведеного постанову судді Іллічівського міського суду від 22 жовтня 1997 р. визнано обгрунтованою. Всі ж наступні рішення у справі не відповідають вимогам закону, тому їх скасовано. Додаткового розгляду, про який порушувалось питання в протесті, справа не потребує.

© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком