ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
2002-29. Можливість встановлення неправильності запису в актах громадянського стану чинне законодавство пов’язує з наявністю помилок при реєстрації відповідного акта
 
 

У лютому 1999 р. О. звернулася до суду із заявою про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану, посилаючись на те, що в її свідоцтві про народження, яке було видане Приморським відділом РАГС м. Одеси 28 травня 1976 р., помилково вказано національність батька — «росіянин», хоча за національністю він є євреєм. У свідоцтві про народження батька у графі про національність його матері зазначено — «єврейка». У зв’язку з цим заявниця просила суд зобов’язати названий відділ РАГС внести виправлення в актовий запис про її народження, вказавши у графі про національність батька— «єврей», оскільки це пов’язано з її від’їздом за кордон на постійне місце проживання.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22 березня 1999 р. було встановлено неправильність запису національності О.В., батька О., і зобов’язано органи РАГС внести виправлення в цей запис від 28 травня 1976 р. під № 769, зазначивши у графі про національність О.В. — «єврей».

У касаційній скарзі начальник відділу РАГС управління юстиції в Одеській області просив скасувати рішення суду, посилаючись на те, що воно постановлене з порушенням норм матеріального права. Судова палата з цивільних справ Верховного Суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення — скасуванню з направленням справи на новий розгляд з таких підстав.

Згідно зі ст. 161 КпШС виправлення помилок і внесення змін у записи актів громадянського стану за наявності достатніх підстав та при відсутності спору провадяться органами РАГС.

Порядок реєстрації актів громадянського стану, внесення змін, доповнень і виправлень у записи зазначених актів вирішується у відповідності із Законом від 24 грудня 1993 р. «Про органи реєстрації актів громадянського стану» та Правилами з питань внесення змін, доповнень і виправлень у записи актів громадянського стану (затверджені 3 травня 1994 р. Міністерством юстиції України). Можливість встановлення неправильності запису в актах громадянського стану чинне законодавство пов’язує з наявністю помилок при реєстрації відповідного акта.

Вирішуючи питання про прийняття заяви О., суд не звернув уваги на відсутність висновку органів РАГС про відмову у внесенні виправлення в запис про її народження, а на порушення загального порядку розгляду справ окремого провадження, передбаченого ст. 255 ЦПК, Приморський відділ РАГС м.Одеси не був притягнутий до участі у справі як заінтересована особа.

Згідно зі ст. 202 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. У зв’язку з цим суд зобов’язаний навести в рішенні висновок про доведеність чи недоведеність фактів, з якими законодавство пов’язує наявність порушеного права, або інші підстави щодо задоволення заявлених вимог.

Усупереч нормам законодавства суд, ухвалюючи рішення про внесення змін до актового запису про народження О., не навів висновку про доведеність факту наявності в акті громадянського стану помилкового запису.

Оскільки суд не застосував норм, які підлягають застосуванню до даних правовідносин (ст. 161 КпШС), та порушив вимоги статей 202 і 255 ЦПК, постановлене у справі рішення не може залишатися в силі.

Керуючись ст. 334 ЦПК, судова палата з цивільних справ Верховного Суду України рішення Приморського районного суду м. Одеси скасувала і направила справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

© 2018. Верховний Суд України. Розробка http://www.viaduk.net" style="color:#ffffff;">Віадук-Телеком