ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
2002-2. На зобов’язання, які виникли з угод, норми ст.440 ЦК України не поширюються
 
 
У серпні 1999 р. Л. звернувся в суд із позовом до С. про стягнення 3 тис.352 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що в квітні 1998 р. він уклав із С. договір про спільне будівництво магазину та сумісну діяльність, у зв’язку з чим витратив на будівництво 1 тис. 616 грн. (що на момент укладення договору становило 800 доларів США). Оскільки С. ввела його в оману, тому що не мала дозволу на будівництво магазину і це будівництво є самовільним, він просив на підставі ст. 440 ЦК стягнути витрачену ним суму, еквівалентну 800 доларам США на час розгляду справи. Рішенням Торезького міського суду Донецької області від 30 травня 2000р. позов задоволено частково, на користь Л. стягнуто 1 тис. 616 грн., а також 80грн. державного мита та 40 грн., сплачених позивачем за надання юридичної допомоги.

У касаційній скарзі С. просила скасувати судове рішення, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Судова палата з цивільних справ Верховного Суду України визнала, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. <p>Відповідно до статей 91, 94 ЦПК повістка про виклик до суду повинна бути вчасно вручена особі, яка викликається, під розписку, але не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Відповідачка у скарзі посилається на те, що судових повісток вона не одержувала і про час розгляду справи повідомлена не була. Відомостей про вручення відповідачці судових повісток у справі немає, зокрема про те, що суд надсилав відповідачці повістки про виклик в останні судові засідання на 10 і 30травня 2000р. і що їй було відомо про призначення слухання справи на ці дні.

Проте суд усупереч вимогам ст. 172 ЦПК розглянув справу за відсутності С., що відповідно до п. 3 ст. 336 ЦПК є підставою для скасування постановленого рішення.

Крім того, суд до правовідносин, які виникли між сторонами, неправильно застосував матеріальний закон — ст. 440 ЦПК, якою врегульовано загальні підстави відповідальності за заподіяння шкоди, а не питання, які є предметом розгляду цієї справи.

Керуючись ст. 334 ЦПК, судова палата з цивільних справ Верховного Суду України рішення Торезького міського суду Донецької області скасувала і направила справу на новий розгляд.
© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком