ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
Частина рішень Верховного Суду України має юридичну силу норми права, - завідувач кафедри цивільного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Роман Майданик
11/25/2016
 

Друге робоче засідання конференції «Судова правотворчість у механізмі забезпечення принципу верховенства права в умовах реформування правосуддя»,модераторами якої виступили суддя Верховного Суду України Людмила Охрімчук та завідувач кафедри цивільного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Роман Майданик було присвячено тлумаченню права, а також основам юридичної та судової аргументації.

Професор кафедри цивільного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Наталія Кузнєцова у своїй доповіді «Еволюція поглядів на судову правотворчість у правовій доктрині» виступила приділила порівняльному аналізу норм права у континентальній правовій системі на прикладі Французького цивільного кодексу 1804 року та Німецького цивільного уложення 1896 року.

Наталія Кузнєцова зазначила, що аналіз і подальше поглиблене дослідження ідей судової правотворчості у континентальній правовій системі, до якої належить і наша держава, відкриває більш широкі горизонти бачення можливостей права.

- Ми не можемо обмежувати право тільки баченням в ньому сукупності обов’язкових приписів. Право - самодостатня культурна цінність, унікальний феномен регулювання соціальних відносин,- наголосила науковець.

Підсумовуючи свій виступ Наталія Кузнєцова зауважила, що саме судова правотворчість дає можливість перевести об’єктивні приписи в площину суб’єктивних прав.

Голова Верховного Суду Литви Рімвідас Норкус ознайомив присутніх з литовським досвідом щодо сили судового рішення.

Литовське законодавство визначає судову практику як джерело права, зазначив Рімвідас Норкус. Практика Верховного Суду Литви є обов’язковою як для самого Верховного Суду, так і для судів нижчих інстанцій, а тому повинна бути надійним джерелом.

Про необхідність роз’яснення норм права в судовому рішенні йдеться в Законі Литовської Республіки «Про суди»,одна з статтей якого твердить, що роз’яснюючи норми права суд уточнює зміст і об’єм даної норми для її подальшого вступу в законну силу.

Доповідь «Основи юридичної аргументації: особливості судової аргументації в процесі судової правотворчості» завідувач кафедри цивільного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Роман Майданик присвятив аналізу на проблемних питаннях застосування правових висновків Верховного Суду України.

Роман Майданик зазначив, що на відміну від інших європейських держав, законодавство України передбачає норму про те, що правовий висновок Верховного Суду України, ухвалений у зв’язку з неоднаковим застосуванням норм права судами касаційних інстанцій, є обов’язковим не лише для сторін, а й для всіх суб’єктів правозастосування, а тому є всі правові підстави вважати, що частина рішень Верховного Суду України має юридичну силу норми права.

Також Роман Майданик акцентував увагу учасників конференції на теологічному способі тлумачення норм права, який широко застосовується в практиці ЄСПЛ, та способах допустимості розширеного чи звуженого тлумачення норм права, застарілості норм права та належній мотивації рішення суду, як елементів якості судового рішення.

Стратегічний радник Консультативної місії ЄС із реформ цивільного сектору безпеки Джон Кабон проаналізував судову правотворчість на прикладі англо-американської правової доктрини.

- Судовий прецедент, як джерело права, є дуже важливим майже у всіх правових системах, але не у кожній системі права він є обов’язковим,- наголосив Джон Кабон. Якщо судовий прецедент є обов’язковим, то він повинен мати чітку інституційну структуру.

Англо-американський підхід до прецедентного права дуже відрізняється від порівняльних юридичних практик в континентальній Європі, - зауважив стратегічний радник з питань судової реформи Консультативної місії ЄС з питань цивільної безпеки. В англо-американських традиціях вважають, що судді тлумачать право, яке вже є і застосовують його до нових обставин, а не творять його.

© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком