ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
2002-81. Якщо металобрухт утворюється як результат господарської діяльності, то така діяльність відповідно до Закону України «Про металобрухт» ліцензуванню не підлягає, і місця розташування підприємств, які провадять цю діяльність, не слід відносити до числа приймальних пунктів спеціалізованих підприємств
 
 

Постановою місцевого суду Комунарського району м. Запоріжжя від 2 серпня 2001 р. на Б. на підставі ст. 16410 КпАП накладено штраф у розмірі 510 грн. і конфісковано 200 тонн металобрухту, а 495 тонн постановлено повернути власнику — ТОВ «Алмекс».

Б. притягнено до адміністративної відповідальності за те, що він, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Запоріжвтормет», у період з 17 липня по 1 серпня 2001 р. організовував зберігання та переробку брухту чорних металів на промисловому майданчику АТВТ «Запоріжкран» на порушення законодавства, яким регулюється здійснення операцій з металобрухтом, а саме: адреса цього промислового майданчика не була вписана в ліцензію на право здійснення даного виду діяльності, крім того, частина металобрухту надходила на переробку без оформлення актів прийому.

Постановою голови Апеляційного суду Запорізької області від 16 серпня 2001 р. постанову місцевого суду в частині повернення ТОВ «Алмекс» 495 тонн металобрухту скасовано, а справу в цій частині направлено до Ленінського РВУМВС України в Запорізькій області для з’ясування обставин справи.

Голова Верховного Суду України скасував постанову голови апеляційного суду з таких підстав.

У цій постанові зазначено, що на порушення вимог частин 4 та 10 ст. 4 Закону від 5 травня 1999 р. «Про металобрухт» у ліцензії ТОВ «Алмекс» не вказано адресу здійснення ТОВ «Запоріжвтормет» діяльності, акти ж прийому та здачі металобрухту складено з порушенням вимог закону: в них не зазначено дози опромінення і немає відміток про вибухонебезпечність, дезактивацію та знешкодження шкідливих речовин металобрухту, і ці обставини суддя місцевого суду належним чином не перевірив.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Алмекс» здійснювало діяльність по закупівлі та переробці лому чорних металів на підставі ліцензії, виданої Державним комітетом промислової політики України від 19 травня 2000 р., згідно з якою підприємство мало право здійснювати діяльність по заготівлі та переробці брухту чорних металів.

Відповідно до умов угоди від 1 квітня 2001 р. ТОВ «Запоріжвтормет» займалося первинною переробкою відходів металургійного виробництва, що належали ТОВ «Алмекс», які потім передавалися на подальшу переробку.

З листа Міністерства промислової політики України від 14 серпня 2001 р. вбачається, що діяльність, пов’язана із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, тобто переплануванням шлакових відвалів з метою видобутку корисних металів та відходів металургійного виробництва, регулюється Законом від 5 березня 1998 р. «Про відходи».

Виходячи з вимог Закону «Про металобрухт», якщо металобрухт утворюється як результат господарської діяльності, то переробка таких відходів ліцензуванню не підлягає і місця розташування підприємств, які здійснюють цю переробку, не слід відносити до числа приймальних пунктів спеціалізованих підприємств. Крім того, відповідно до вимог ч. 10 ст. 4 Закону «Про металобрухт» акти прийому металобрухту на переробку заповнюються організаціями, які здійснюють такий прийом, а ТОВ «Алмекс» передавало відходи металургійного виробництва на проміжну переробку з метою здавання на подальшу переробку металургійним підприємствам.

Таким чином, у постанові голови Апеляційного суду Запорізької області зазначені вище обставини не враховано, а тому її як необгрунтовану скасовано.

© 2018. Верховний Суд України. Розробка http://www.viaduk.net" style="color:#ffffff;">Віадук-Телеком