ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
2002-31. Питання про скасування забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, і ухвали з цього питання постановляються в нарадчій кімнаті
 
 

У липні 2000 р. К.О. та К.Н. звернулися в суд із позовом до П.О. і П.Т. про стягнення боргу в сумі 5 тис. 435 грн.

12 липня 2000 р. з метою забезпечення позову ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області П.О. було заборонено до вирішення спору судом відчужувати (продавати, дарувати, передавати за довіреністю) належний йому автомобіль «Рено» № 20-10 МА.

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 16 жовтня 2000 р. позов було задоволено.

3 жовтня 2000 р. до вирішення спору суд постановив ухвалу про скасування забезпечення позову і зобов’язав реєстраційні органи зареєструвати зазначений автомобіль на нового власника Т.

У касаційній скарзі позивачі просили скасувати ухвалу суду як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права. Судова палата з цивільних справ Верховного Суду України визнала, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 155 ЦПК у разі, коли умови, які були підставою для забезпечення позову, відпали, суд за власною ініціативою чи за заявою заінтересованих осіб, що беруть участь у справі, розглядає в судовому засіданні питання про скасування забезпечення позову.

Усупереч цим положенням закону та ст. 233 ЦПК суд постановив зазначену ухвалу до постановлення у справі рішення, без обговорення питання про скасування забезпечення позову в судовому засіданні, за відсутності про це заяви сторін та без виходу до нарадчої кімнати. За таких обставин ухвала суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 334 ЦПК, судова палата з цивільних справ Верховного Суду України ухвалу Шполянського районного суду скасувала, а питання про скасування забезпечення позову передала на розгляд суду першої інстанції.

Мирова угода не позбавляє позивача права вирішити в установленому законом порядку інші вимоги, які не були предметом мирової угоди, або у визначеному ч. 4 ст. 231 ЦПК України порядку шляхом пред’явлення нового позову вимагати зміни розміру та строків платежів

© 2018. Верховний Суд України. Розробка http://www.viaduk.net" style="color:#ffffff;">Віадук-Телеком