ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
Сам лише великий розмір виявленого у винної особи наркотичного засобу та невстановлення факту вживання нею наркотиків за відсутності інших доказів не є достатніми підставами для висновку, що вона незаконно перевозила цей засіб з метою збуту
 
 
Вироком Артемівського районного суду Донецької області від 23 червня 1998 р. К. засуджено за ч. 2 ст. 2291 КК на п’ять років позбавлення волі у виправно-трудовій колонії посиленого режиму з конфіскацією всього належного йому майна.

Ухвалою судової колегії в кримінальних справах Донецького обласного суду від 21 липня 1998 р. вирок залишено без зміни.

К. визнано винним у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні наркотичних засобів з метою збуту у великих розмірах, вчинених за таких обставин.

8 березня 1998 р. о 18-й годині К. приїхав на легковому автомобілі, яким він керував за дорученням, до свого дядька Л., і той передав йому 30 півлітрових пляшок із наркотичною сировиною — екстракційним опієм загальною вагою 12 522 грама, що в перерахунку на суху речовину становить 75,12 грама. Завантаживши ці пляшки в автомобіль, К. о 23-й годині виїхав до місця свого проживання, але, не доїхавши до нього, був затриманий працівниками міліції.

Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті питання про зміну судових рішень — перекваліфікацію дій К. з ч. 2 ст. 2291 на ч. 2 ст. 2296 КК з призначенням йому покарання за цим законом у вигляді трьох років позбавлення волі у виправно-трудовій колонії загального режиму. Судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України протест задовольнила з таких підстав.

Винність К. у незаконному придбанні та перевезенні з метою зберігання наркотичних засобів доведено його зізнаннями на попередньому слідстві та показаннями свідків Л., С.В., С.О., які підтвердили факт передачі йому наркотичного засобу. При огляді згаданого автомобіля було виявлено 30 пляшок із рідиною, яка, за висновком експерта, є наркотичним засобом — екстракційним опієм, загальною вагою 12 522 грама, що в перерахунку на суху речовину становить 75,12 грама.

Судом наведено переконливі мотиви, чому він узяв до уваги перші показання К. та Л. на попередньому слідстві і відкинув ті, які вони давали в подальшому. Разом з тим обвинувачення К. у тому, що зазначені дії він вчинив з метою збуту наркотичних засобів, не доведено.

Із показань К. та Л., які суд визнав достовірними, вбачається, що перший одержав від другого і перевозив наркотичній засіб до себе додому з метою його зберігання, виконуючи прохання Л., який побоювався, що цей засіб можуть виявити у нього працівники міліції.

Свій висновок, з яким погодилась і касаційна інстанція, про те, що К. діяв з умислом на збут наркотичного засобу, суд обгрунтував лише великим розміром останнього та відсутністю даних про вживання наркотиків самим К. Але сам лише великий розмір наркотичного засобу та невстановлення факту вживання наркотиків засудженим за відсутності інших доказів ще не свідчать про наявність у К. умислу на збут цього засобу.

Таким чином, умислу засудженого на збут наркотичних засобів не доведено. У зв’язку з цим судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України постановлені у справі судові рішення змінила — перекваліфікувала дії К. з ч. 2 ст. 2291 на ч. 2 ст. 2296 КК (як незаконне придбання та перевезення для зберігання наркотичних засобів у великому розмірі без мети збуту) і призначила йому покарання за цим законом у вигляді трьох років позбавлення волі у виправно-трудовій колонії загального режиму.

© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком