ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
Вирок перевіряється апеляційним судом у межах апеляції. Скасовуючи виправдувальний і постановляючи свій обвинувальний вирок, апеляційний суд повинен провести судове слідство в повному обсязі чи частково з додержанням вимог гл. 26 КПК України, коли є підстави вважати, що судом першої інстанції воно було проведене неповно чи однобічно
 
 

Вирок перевіряється апеляційним судом у межах апеляції.
Скасовуючи виправдувальний і постановляючи свій обвинувальний вирок, апеляційний суд повинен провести судове слідство в повному обсязі чи частково з додержанням вимог гл. 26 КПК України, коли є підстави вважати, що судом першої інстанції воно було проведене неповно чи однобічно

Ухвала Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України
від 8 квітня 2003 р.
(в и т я г)

Вироком Голопристанського районного суду

Херсонської області від 12 листопада 2002 р. К. виправдано за ч. 2 ст. 286 КК за недоведеністю його вини у вчиненні злочину, а вироком Апеляційного суду Херсонської області від 21 січня 2003 р. його засуджено за тією самою нормою КК на три роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком терміном в один рік і постановлено стягнути з нього на користь потерпілих: К.В. — 2 тис. 17 грн. матеріальної та 10 тис. грн. моральної шкоди, К.Т. — 5 тис. грн. матеріальної та 1 тис. грн. моральної шкоди; на користь держави — 697 грн. судових витрат.

Апеляційний суд визнав К. винуватим у тому, що 4 серпня 2001 р., керуючи легковим автомобілем, він виявив неуважність до дорожньої обстановки і порушив вимоги пунктів 1.2, 13.3 Правил дорожнього руху: не вибрав бокового інтервалу, який забезпечував би безпеку роз’їзду транспортних засобів, і виїхав на зустрічну смугу руху, де сталося зіткнення з автомобілем під керуванням К.Р., унаслідок чого пасажиру першого автомобіля К.Л. були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості, а пасажиру другого К.В. — тяжкі.

У касаційній скарзі засуджений К. просив скасувати вирок апеляційного суду та залишити в силі вирок Голопристанського районного суду від 12 листопада 2002 р. у зв’язку з тим, що його вину в пред’явленому обвинуваченні в судовому засіданні не доведено. Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України задовольнила її частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 398 КПК підставою для скасування вироку є істотні порушення судом кримінально-процесуального закону, до яких згідно з п. 13 ч. 2 ст. 370 КПК належить, зокрема, порушення права підсудного виступити в дебатах і з останнім словом.

Із матеріалів справи вбачається, що вироком Голопристанського районного суду від 12 листопада 2002 р. К. виправдано за ч. 2 ст. 286 КК за недоведеністю його вини, а тому апеляційний суд, скасовуючи цей вирок і постановляючи обвинувальний, повинен був провести судове слідство з додержанням вимог гл. 26 КПК. Їх невиконання апеляційним судом призвело до порушення права К. на захист.

Крім того, прокурор та потерпілі К.В. й К.Т. порушували в апеляціях питання про скасування виправдувального вироку щодо К. і направлення справи на новий судовий розгляд. Відповідно до ст. 365 КПК вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом у межах апеляції. Скасувавши виправдувальний та постановивши обвинувальний вирок щодо К., апеляційний суд вийшов за межі апеляцій, погіршивши становище підсудного.

На підставі викладеного колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України скасувала вирок апеляційного суду і повернула справу на новий апеляційний розгляд, зазначивши, що останній має бути проведений із додержанням вимог кримінально-процесуального закону та з урахуванням наведених обставин, а також що під час цього розгляду апеляційний суд повинен перевірити доводи, викладені у касаційній скарзі К.

© 2017. Верховний Суд України. Розробка http://www.viaduk.net" style="color:#ffffff;">Віадук-Телеком