ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
2002-46. За наявності такої кваліфікуючої ознаки контрабанди, як вчинення її групою осіб, які зорганізувалися для заняття контрабандою, всі учасники групи є виконавцями, незалежно від того, кому належали товари на праві власності. За умови незаконного переміщення цих товарів поза митним контролем з метою ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів такі дії підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених статтями 70 і 1482 КК
 
 

Постановою Золочівського районного суду Харківської області від 12 жовтня 2000 р. кримінальну справу за обвинуваченням К. і Н. за ст. 70, ч. 1 ст. 194 КК направлено на додаткове розслідування.

Постановою президії Харківського обласного суду від 26 січня 2001 р. це судове рішення скасовано з направленням справи на новий судовий розгляд зі стадії віддання до суду.

К. та Н. пред’явлено обвинувачення в тому, що вони 24 жовтня 1998 р. за попереднім зговором між собою, використовуючи автобус «ЛАЗ 609-Р», перемістили поза митним контролем через кордон України з Російською Федерацією промислові товари на суму 67 тис. 664 грн. та валюту — 1150 доларів США і 1700 російських рублів, що є великим розміром, а також підробили документи.

Направляючи справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції зазначив, що, переміщуючи товари через митний кордон України поза митним контролем, К. та Н. мали на меті ухилитися від сплати податків, установлених Законом від 18 лютого 1997 р. «Про систему оподаткування». При цьому суд послався на роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, що міститься в постанові від 26 березня 1999 р. № 5 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів», згідно з яким за сукупністю злочинів, передбачених статтями 1482 та 70 КК, повинна кваліфікуватись і контрабанда, якщо метою переміщення предметів було ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, необхідних при переміщенні через митний кордон України в установленому законом порядку.

Скасовуючи постанову районного суду про направлення справи щодо К. та Н. на додаткове розслідування і направляючи останню на новий судовий розгляд, президія обласного суду виходила з того, що обвинувачені не мали на меті ухилитися від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, оскільки не були власниками товарів, які переміщувались через митний кордон України поза митним контролем.

Судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України задовольнила протест заступника Голови Верховного Суду України і скасувала постанову президії обласного суду, пославшись на таке.

Диспозицією ст. 70 КК передбачено декілька ознак контрабанди, тому слідчий у постановах про притягнення як обвинувачених та в обвинувальному висновку повинен був зазначити, які саме з них містяться в діях К. і Н. Якщо в цих процесуальних документах наведено не всі ознаки контрабанди, які мали місце в конкретному випадку, справа повинна бути направлена на додаткове розслідування. Як свідчать матеріали справи, К. та Н. переміщували через митний кордон України поза митним контролем товари, які 23 жовтня 1998 р. були скуплені не встановленими попереднім слідством мешканцями м. Харкова на Черкізівському ринку м. Москви за їх спільною попередньою узгодженістю і домовленістю з обвинуваченими.

Подальші дії К., Н. та не встановлених слідством осіб, а саме: придбання чистих бланків з печатками і кутовими штампами, касових ордерів та видаткових накладних АТЗТ «Лінда», внесення в них неправдивих відомостей, підшукання провідників на територіях Російської Федерації та України — підпорядковувались єдиній меті — переміщенню товарів через митний кордон України поза місцем розташування митниці.

Даним обставинам попереднім слідством належної оцінки не дано, що призвело до пред’явлення К. і Н. неконкретного обвинувачення.

Про це, зокрема, свідчить те, що в постановах про притягнення їх як обвинувачених та в обвинувальному висновку зазначено, що контрабанду промислових товарів вони вчинили, перебуваючи в злочинному зговорі.

Проте диспозиція ст. 70 КК названої кваліфікуючої ознаки не містить, а передбачає поряд з іншими таку самостійну кваліфікуючу ознаку контрабанди, як переміщення товарів, валюти, цінностей та інших предметів через митний кордон України поза митним контролем групою осіб, які зорганізувалися для заняття контрабандою. За наявності такої кваліфікуючої ознаки всі учасники групи є виконавцями контрабанди, і те, кому належали товари на праві власності, за умови їх незаконного переміщення через митний кордон поза митним контролем з метою ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів для кваліфікації дій винних осіб за статтями 70, 1482 КК значення не має. Тому суд першої інстанції правильно направив дану справу на додаткове розслідування, запропонувавши пред’явити К. і Н. конкретне обвинувачення, яке відповідало б диспозиції ст. 70 КК, дати діям обвинувачених належну правову кваліфікацію та вирішити питання про необхідність їх кваліфікації ще й за ст. 1482 КК.

© 2018. Верховний Суд України. Розробка http://www.viaduk.net" style="color:#ffffff;">Віадук-Телеком