ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
2002-8. Особи, які є учасниками спільної власності на квартиру, не можуть бути визнані такими, що втратили право користування нею з підстав, передбачених статтями 71 і 72 ЖК України
 
 
У квітні 1997 р. П.В. звернулася в суд із позовом до П. Інни та П. Ігоря про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням з підстав, передбачених ст. 71 ЖК.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 15 квітня 1997 р. позов П.В. задоволено.

У касаційній скарзі П. Ігор просив скасувати рішення суду у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судова палата зцивільних справ Верховного Суду України визнала, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до правил статей 71, 72 ЖК наймач або члени його сім’ї можуть бути визнані судом такими, що втратили право користування жилим приміщенням, зокрема за умови, що вони не проживають у ньому без поважних причин понад шість місяців.

Постановлюючи рішення, суд виходив із того, що відповідачі втратили право користуванням спірним приміщенням, оскільки вони не проживають там без поважних причин понад установлені законом строки. Проте з таким висновком погодитися не можна.

Із матеріалів справи вбачається, що в спірній однокімнатній квартирі проживають і прописані позивачка, її син та донька. Доводи позивачки про вибуття відповідачів на інше постійне місце проживання перевірені неповно. Суд розглянув справу з порушенням вимог, передбачених ч. 2 ст. 172 ЦПК, тобто за відсутності сторін, незважаючи на те, що у справі немає достатніх матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Із долученого до скарги свідоцтва про власність на житло від 18 липня 1995 р. вбачається, що спірна квартира в м. Одесі належить на правах спільної сумісної власності П.В., а також її дітям — П. Інні та П. Ігорю.

Відповідно до правил ст. 55 Закону від 7 лютого 1991 р. «Про власність» власник не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України.

За таких обставин рішення суду не можна визнати законним та обгрунтованим. <p>Враховуючи наведене і керуючись ст. 334 ЦПК, судова палата з цивільних справ Верховного Суду України рішення Київського районного суду м. Одеси скасувала і направила справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком