ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
Розвиток права в сучасних реаліях обумовлений діалогом між міжнародними судовими інституціями та національними судами і суддями, - суддя Європейського суду з прав людини від України Ганна Юдківська
11/25/2016
 

У Верховному Суді України відбулась міжнародна конференція «Судова правотворчість у механізмі забезпечення принципу верховенства права в умовах реформування правосуддя».

Модераторами третьої сесії конференції виступили суддя Верховного Суду України Олександр Прокопенко та професор, завідувач відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України Наталія Оніщенко. Учасники заключного дня Конференції проаналізували проблематику формування судової практики в Україні на основі верховенства права.

Суддя судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, заступник голови Науково-консультативної ради Олег Кривенда докладно поінформував учасників Конференції про статус постанов Верховного Суду України у справах, розглянутих Верховним Судом України, на прикладі адміністративних спорів.

Основне місце у діяльності Верховного Суду України в аспекті реалізації правотворчості посідає правовий висновок, який є частиною судового рішення та має бути застосований у подальшому нижче стоячими судами у ході розгляду аналогічних справ, зазначив суддя Верховного Суду України.

– Судове рішення – основний акт реалізації судової влади, що надає юридичної визначеності у сфері правовідносин, відновлює справедливість, забезпечує дотримання прав людини. Але правильне вирішення справи не досягне мети, якщо воно не достатньо аргументоване і залишає прогалини у сфері правозастосування, – підкреслив Олег Кривенда.

Суддя Верховного Суду України зауважив, що однією із найбільш кількісних категорій справ, де виникає спір, є так звані соціальні спори. І в цьому контексті було б доречним згадати інститут консультативного запиту, який би дав можливість зняти надмірне навантаження на суди, а особа могла би підтвердити своє право у ситуації, де спору як такого немає.

Суддя Європейського суду з прав людини від України Ганна Юдківська ґрунтовно проаналізувала роль рішень Європейського суду з прав людини у процесі правотворчості.


– Розвиток права в сучасних реаліях обумовлений діалогом між міжнародними судовими інституціями та національними судами і суддями. Така співпраця впливає на створення позитивного правового клімату в державі. Все частіше Конституційний Суд України вдається до аналізу рішень ЄСПЛ, а національні суди України застосовують ratio decidendi – ту частину рішення ЄСПЛ, у якій містяться норми права, на основі яких було вирішено дану справу, і що виступає по суті нормою прецедентного права, – наголосила Ганна Юдківська.

Суддя ЄСПЛ зазначила, що більше 90 % скарг українських заявників є неприйнятними для розгляду Судом, а це означає, що національні суди на належному рівні виконують свій професійний обов’язок. Судова нормотворчість є можливою в тій державі, де суди по-справжньому незалежні, а судді вільні від тиску.

Ганна Юдківська у виступі акцентувала увагу на судовій практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, на справі «Українська прес-група проти України», де вперше у рішенні проти України відповідно до ст. 10 Конвенції із захисту прав людини та основоположних свобод було встановлено порушення права на свободу слова через існування структурних проблем, що потребує від держави змін законодавства та судової практики. Це рішення відразу стало дієвим способом захисту журналістів від позовів за критику політиків.

Олександр Святоцький, професор, головний редактор юридичного журналу «Право України», виступив із доповіддю на тему: «Судовий прецедент та судова практика: порівняльно-правовий аспект».

Система судового прецеденту функціонує для забезпечення верховенства права, розвитку демократії та забезпечення дотримання прав і свобод людини. «Судове тлумачення та судовий прецедент впливають не тільки на ефективність розгляду справ, а й покликані усунути ті прогалини, які є в законодавстві. Особливістю та цінністю прецедентного права є те, що це – «живе» право, яке регулює правовідносини у всіх сферах суспільного життя», – сказав Олександр Святоцький.

Головний редактор юридичного журналу «Право України» вважає, що судовий прецедент формується, як правило, найвищою судовою інстанцією в державі та є загальнообов’язковим для судів нижчої інстанції й для інших органів державної влади. Прикладом функціонування в Україні квазіпрецедентного права є постанови Пленуму Верховного Суду України, рішення Конституційного Суду України.

Питанням механізмів забезпечення єдності судової практики був присвячений виступ керуючого партнера юридичної фірми «Антіка» Олексія Кота.

Забезпечення єдності судової практики – це важлива складова довіри громадян до судової влади, коли в аналогічних справах застосовуються одні й ті ж самі норми права та законодавства. У нашій державі відповідальним за забезпечення єдності та сталості судової практики є Верховний Суд України, наголосив практикуючий юрист.

Заступник Голови Вищого адміністративного суду України Михайло Смокович у своєму виступі зосередив увагу на межах повноважень суду в процесі судового тлумачення та наголосив на тому, що під час здійснення судового тлумачення та судової нормотворчості має бути збережений баланс між принципом верховенства права та законністю. Важливим аспектом у ході реалізації судового тлумачення, на думку Михайла Смоковича, є принцип розподілу влад, адже судову нормотворчість треба відрізняти від законотворчості.

© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком