ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
31. Якщо грошові зобов’язання щодо платежу за векселем виникли у боржника до порушення провадження у справі про його банкрутство, то кредитор набуває статусу конкурсного кредитора за вимогами до боржника щодо сплати емітованих ним векселів
 
 

У липні 2002 р. ТОВ фірма «Емарх» (далі — ТОВ) звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою про визнання його кредитором ВАТ «Новоіванівський цукровий завод» (далі — ВАТ) на загальну суму 754 тис. 720грн. 25 коп. Вимоги ТОВ обгрунтовувалися тим, що Господарський суд Харківської області ухвалою від 7 травня 2002 р. порушив справу про банкрутство ВАТ. Боржник має заборгованість перед ТОВ за опротестованими простими векселями у сумі 663 тис. 736 грн.; за витратами, пов’язаними з протестом векселів, — у сумі 1 тис. 515 грн.; за отриманими товарно-матеріальними цінностям— на 30 тис. 988 грн. та за сплаченими кредитором 58 тис. 480 грн. згідно з договором поруки від 4 березня 2002 р.

Господарський суд Харківської області ухвалою від 3 вересня 2002 р. визнав майнові вимоги кредитора в розмірі 89 тис. 468 грн. і вніс їх до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу; відхилив вимоги у частині внесення до реєстру суми 663тис. 736 грн. за векселями, пред’явленими до сплати у процедурі розпорядження майном. Ухвала мотивована тим, що вимога кредитора щодо сплати вексельної суми виникла 9 липня 2002 р. — у день пред’явлення векселів до сплати та після порушення провадження у справі про банкрутство і введення в дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Харківський апеляційний господарський суд постановою від 17 жовтня 2002р. зазначену ухвалу змінив, визнавши грошові вимоги кредитора в розмірі 753 тис. 205 грн., які внесено до четвертої черги реєстру вимог кредиторів; грошові вимоги ТОВ, пов’язані з протестом векселів, у сумі 1 тис. 515 грн. відхилено. Постанова апеляційної інстанції обгрунтована тим, що зобов’язання сплатити за векселем виникло у боржника в момент видачі векселів, тобто до порушення провадження у справі про банкрутство. Таким чином, вимоги кредитора зі сплати емітованих боржником векселів є конкурсними. Вимога у сумі 1 тис. 515 грн., пов’язана з протестом векселів, відхилена, оскільки ці витрати виникли після порушення провадження у справі про банкрутство і, відповідно, є поточними.

Вищий господарський суд України постановою від 11 грудня 2002 р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2002 р. скасував, ухвалу Господарського суду Харківської області від 3 вересня 2002р.залишив без зміни, пославшись на те, що зобов’язання векселедавця виникло в момент пред’явлення векселів до сплати, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство. Вимоги кредитора за опротестованими векселями визнані поточними вимогами, що виникли в процедурі банкрутства. Верховний Суд України ухвалою від 13 лютого 2003 р. порушив провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 11 грудня 2002 р. за касаційною скаргою ТОВ, в якій порушено питання про скасування зазначеної постанови Вищого господарського суду України та залишення без зміни постанови Харківського апеляційного господарського суду від 17жовтня 2002 р. Посилання у скарзі зроблено на різне застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону в аналогічних справах та порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає скасуванню з таких підстав. Вищий господарський суд України, приймаючи постанову, зазначив, що зобов’язання векселедавця сплатити визначену суму виконується при пред’явленні векселя до платежу. Оскільки зобов’язання векселедавця виникло в момент пред’явлення векселів до платежу — 9 липня 2002 р. — тобто після порушення справи про банкрутство ВАТ, то вимоги ТОВ за опротестованими векселями є поточними, що виникли у процедурі банкрутства.

Проте такий висновок не відповідає матеріалам справи та положенням закону. Так, згідно з вимогами ст. 1 Закону від 14 травня 1992 р. № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними. Згідно із ч. 3 ст. 4 Закону від 5 квітня 2001 р. № 2374-ІІІ «Про обіг векселів в Україні» у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов’язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем.

Суди встановили, що ТОВ є векселедержателем дев’яти векселів, емітованих ВАТ, на загальну суму 663 тис. 736 грн. Векселі були складені 3 жовтня 2001 р., 28листопада 2001 р., 25 грудня 2001 р., 3 і 4 січня 2002 р., 4 та 18 лютого 2002 р. ТОВ вони передані за актами приймання-передачі від 4 жовтня 2001 р.; 3, 17 і 27грудня 2001 р.; 9 січня 2002 р.; 12 і 18 лютого 2002 р.; 11 березня та 10квітня2002 р. Провадження у справі про банкрутство ВАТ порушено 7 травня 2002 р. Грошові зобов’язання щодо платежу за векселем виникли у ВАТ до порушення провадження у справі про банкрутство, і ТОВ є конкурсним кредитором за вимогами до боржника щодо сплати емітованих ним векселів.

У зв’язку з цим та керуючись статтями 11117—11120 ГПК, Верховний Суд України постанову Вищого господарського суду України від 11 грудня 2002 р. скасував, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2002 р. залишив без зміни.

© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком