ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
48. Згідно зі ст. 245 КпАП завданнями провадження у справах про адмі­ністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом
 
 
Печерський районний суд м. Києва постановою від 13 лютого 2006 р. закрив адміністративну справу щодо Д. за ст. 124 КпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Голова Апеляційного суду м. Києва постановою від 21 березня 2006 р. зазначену постанову Печерського районного суду скасував і направив справу на новий судовий розгляд.

Печерський районний суд м. Києва постановою від 21 квітня 2006 р. визнав Д. винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП, а справу закрив у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Як установив суд, Д. 6 січня 2006 р. приблизно об 11-й годині 15 хвилин, керуючи автомобілем, під час руху заднім ходом не впевнився, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем під керуванням К., чим порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху України (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306) та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП.

Перевіривши матеріали справи, Голова Верховного Суду України дійшов висновку, що постанова Печерського районного суду від 21 квітня 2006 р. підлягає скасуванню, а справа — направленню на новий судовий розгляд з таких підстав.

Відповідно до ст. 245 КпАП завданнями провадження у справах про адмі­ністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Проте у розглядуваній справі зазначені вимоги закону додержані не були.

Як убачається з матеріалів справи, зокрема пояснень К., одним із свідків ДТП був начальник охорони автосервісу Ц., оскільки К. викликав працівників ДАІ з пункту охорони вказаного автосервісу. Однак у матеріалах справи немає жодних даних про те, що цього свідка допитували як під час першого, так і під час другого роз­гляду справи.

Зі схеми ДТП видно, що автомобіль Д., рухаючись заднім ходом, своєю лівою частиною пошкодив праву частину автомобіля К. При цьому опитаний у судовому засіданні інспектор ДАІ, який зафіксував факт ДТП і склав протокол, зазначив, що у К. не було можливості уникнути зіткнення, оскільки зліва від нього були намети снігу. З пояснень К. убачається, що відстань від лівого краю машини до огорожі не вимірялася. Таким чином, пояснення інспектора ДАІ та потерпілого К. містять істотні суперечності, які суд не усунув.

У матеріалах справи є пояснення двох свідків — Г. та С., з яких випливало, що саме автомобіль К. вчинив наїзд на автомобіль Д. і що проїзна частина дороги була досить широкою для об’їзду автомобіля Д.

Суд цим показанням свідків оцінки не дав і не опитав їх у судовому засіданні. Не опитав суд й інспектора ДАІ щодо неповноти відповідних замірів на схемі ДТП.

Крім того, К. в судовому засіданні показав, що автомобіль Д. рухався то вліво, то вправо. Він повернув до мийки та, побачивши чергу, здав назад і в’їхав у машину К.

За таких обставин суд мав ретельніше допитати К. щодо зазначених обставин, а саме: коли він побачив автомобіль Д., чи було видно, що він рухається заднім ходом; з якою швидкістю рухався автомобіль К., які заходи для відвернення ДТП він вжив, а також співставити ці показання К. зі схемою ДТП, з якої убачається, що автомобіль Д. рухався заднім ходом, але траєкторії руху не змінював.

За наведених обставин Голова Верховного Суду України визнав, що суд по­ста­новив рішення, яке не можна визнати законним і обґрунтованим, оскільки воно ґрунтується на неповно досліджених у справі доказах, які містять істотні суперечнос­ті.

Скасовуючи постанову Печерського районного суду м. Києва від 21 квітня 2006 р., Голова Верховного Суду України зазначив, що під час нового судового розгляду справи, який повинен бути здійснений з додержанням вимог чинного законодавства, слід усунути неповноту у з’ясуванні обставин справи, встановити та докладно опитати всіх осіб, які мають відношення до ДТП, за необхідності призначити відповідну експертизу, виконати інші дії, спрямовані на встановлення істини у справі, проаналізувати докази, дати їм належну оцінку й постановити законне та обґрунтоване рішення.
© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком