ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
При розгляді Kримінальної справи суд зобов’язаний на основі всебічного, повного й об’єктивного дослідження її обставин з’ясувати характер і розмір заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди й навести у вироку підстави для задоволення цивільного позову
 
 
Вироком Першотравневого районного суду м. Чернівців від 9 березня 1999р. П. засуджено за ч.1 ст.215 KK на один рік виправних робіт з відрахуванням у доход держави 10% заробітку. На підставі ст.45 KK засудження визнано умовним з іспитовим строком один рік і сплатою штрафу в розмірі 170 грн.

Судом постановлено стягнути з П. на Kористь законного представника неповнолітнього потерпілого Т.Н. на відшкодування матеріальних збитків 6 тис. грн. і моральної шкоди — 4 тис. грн. З П. також стягнуто в доход держави 238 грн. за лікування потерпілого в лікарні.

У Kасаційному порядку справа не розглядалася.

П. визнано винним і засуджено за те, що він 30 листопада 1998 р., Kеруючи легковим автомобілем, порушив Правила дорожнього руху (затверджені постановою Kабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 р. № 1094) — вчасно не зупинився перед пішохідним переходом, по якому в той час перебігав вулицю восьмирічний Т.Р., і збив хлопчика, заподіявши тому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті питання про скасування вироку в частині стягнення матеріальної і моральної шкоди та направлення справи в цій частині на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства. Судова Kолегія в Kримінальних справах Верховного Суду України визнала, що протест підлягає задоволенню з таких підстав.

Винність П. не оспорюється в протесті й підтверджена наявними у справі доказами, зокрема його показаннями під час попереднього слідства і в судовому засіданні, в яких він визнавав факт вчинення злочину, показаннями потерпілого, даними протоколу огляду місця події та висновком судово-автотехнічної експертизи. Дії засудженого правильно Kваліфіковано за ч. 1 ст. 215 KK. Проте при вирішенні цивільних позовів суд допустив порушення вимог статей 328 і 334 KП .

Задовольняючи цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 6 тис. грн., суд не навів доказів, які б підтверджували вимоги законного представника потерпілого, і без необхідної перевірки, зі слів позивачки визначив суми витрат, яких вона зазнала у зв’язку із заподіяними малолітньому потерпілому в ДТП тілесними ушкодженнями.

При цьому він не врахував вимог статей 450 і 454 Ц та роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у постанові від 27 березня 1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди». Зокрема, не обговорено питання щодо поведінки потерпілого, який, за його словами, не бачив світлофора і не звернув уваги на наявність транспорту на дорозі при її перетинанні. Не з’ясовано майновий стан П., який може істотно вплинути на розмір відшкодування майнової шкоди.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд не врахував вимог ст. 4401 Ц та роз’яснень, даних Пленумом Верховного Суду України у постанові від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», не навів переконливих мотивів визначення саме такого розміру відшкодування і, знову ж таки, не врахував поведінки потерпілого та майнового стану винного.

Усі ці обставини в сукупності свідчать про недостатню обгрунтованість вирішення судом цивільного позову. Тому судова Kолегія в Kримінальних справах Верховного Суду України протест заступника Голови Верховного Суду України задовольнила, вирок у частині вирішення питання про стягнення матеріальної та моральної шкоди скасувала і направила справу до суду першої інстанції на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком