ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
53. Відповідно до ст. 4 КПК України суд зобов’язаний порушити кримінальну справу в межах своєї компетенції лише у разі виявлення ознак злочинів, зазначених у ч. 1 ст. 27 цього Кодексу, і не інакше як за скаргою потерпілого
 
 

Жовківський районний суд Львівської області постановою від 20 грудня 2001р. порушив кримінальну справу щодо Т.П. і Т.С. за ч. 1 ст. 384 КК на тій підставі, що вони, будучи свідками у кримінальній справі, дали в суді завідомо неправдиві показання з тим, щоб П., засуджений вироком того ж суду від 20 грудня 2001 р., міг уникнути кримінальної відповідальності. Заступник Генерального прокурора України порушив у клопотанні питання про скасування зазначеної постанови і направлення справи прокурору для проведення досудового слідства. Розглянувши справу за клопотанням п’яти суддів Верховного Суду України на спільному засіданні, судді Судової палати у кримінальних справах і Військової судової колегії зазначеного суду дійшли висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню у зв’язку з істотним порушенням судом першої інстанції вимог кримінально-процесуального закону.

Відповідно до ст. 129 Конституції і ст. 16 1 КПК суд розглядає справи на засадах законності та диспозитивності, що виключає покладення на нього функції обвинувачення; державне обвинувачення в суді здійснює прокурор, а у випадках, передбачених названим Кодексом, — потерпілий або його представник. Статтею 4 КПК передбачено, що суд зобов’язаний порушити кримінальну справу в межах своєї компетенції, тобто тільки в разі виявлення ознак злочинів, зазначених у ч. 1 ст. 27 цього Кодексу, і не інакше як за скаргою потерпілого. Як убачається з матеріалів справи, постанова суду щодо Т.П. і Т.С. винесена не за скаргою приватного обвинувачення, а одночасно з постановленням вироку щодо П.

Згідно ж зі ст. 279 КПК одночасно з постановленням вироку суд вправі лише своєю ухвалою порушити перед прокурором питання про притягнення до відповідальності свідка за завідомо неправдиві показання. Таким чином, порушення судом кримінальної справи щодо такого свідка процесуальним законом не передбачено, тому постанова місцевого суду підлягає не скасуванню, про що йшлося в клопотанні прокурора, а зміні. На підставі викладеного і керуючись статтями 4004 та 40010 КПК, судді Судової палати у кримінальних справах і Військової судової колегії Верховного Суду України на спільному засіданні клопотання прокурора задовольнили частково: змінили постанову Жовківського районного суду Львівської області від 20 грудня 2001 р., виключивши з неї рішення про порушення кримінальної справи щодо Т.П. й Т.С., і направили справу для проведення досудового слідства. Перед прокурором Львівської області порушено питання про притягнення названих свідків до відповідальності за завідомо неправдиві показання.

© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком