ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
62. При з’ясуванні суб’єктивної сторони будь-якого з передбачених Законом України «Про боротьбу з корупцією» корупційних правопорушень належить перевірити наявність корисливого або іншого особистого інтересу, яким керувався правопорушник. Дії державного службовця, який не вніс у декларацію про доходи відомості про свою пенсію, не визнано корупційними
 
 

Постановою судді Ленінського районного суду м. Севастополя від 18 червня 2002 р. на К. на підставі ч. 1 ст. 9 та ст. 12 Закону від 5 жовтня 1995 р. № 356/95-ВР «Про боротьбу з корупцією» (далі — Закон) накладено штраф у розмірі 255 грн. і його на два місяці відсторонено від виконання функцій держави. К. визнано винним у тому, що він, будучи державним службовцем 11-го рангу і працюючи на посаді начальника Кримського відділу Державної інспекції охорони Чорного моря, всупереч вимогам ст. 13 Закону від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХІІ «Про Державну службу» при поданні 13 лютого 2002 р. декларації про доходи за 2001 р. порушив вимоги фінансового контролю, не вказавши одержаний дохід у вигляді пенсійного забезпечення як пенсіонера Міністерства оборони України в сумі 3 тис. 669 грн.

Розглянувши матеріали справи, Голова Верховного Суду України визнав постанову суду незаконною і скасував її з таких підстав. Суд першої інстанції під час розгляду справи не встановив, яким саме нормативно-правовим актом передбачено обов’язок державного службовця декларувати пенсію та вносити відомості про неї в декларацію про доходи. Так, форма декларації про доходи, зобов’язання фінансового характеру і майновий стан державного службовця та особи, яка претендує на зайняття посади державного службовця (затверджена наказом Міністерства фінансів України від 6 березня 1997 р. № 58, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31 березня 1997 р. за № 104/1908), не містить графи «пенсії» або такої, за змістом якої можна дійти висновку щодо обов’язковості внесення відомостей про пенсії.

Що стосується інших актів, то вони лише рекомендують вносити відомості про пенсії в декларацію і не зареєстровані в Міністерстві юстиції України відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», а тому не мають міжвідомчого характеру. Крім того, правова природа будь-якого корупційного правопорушення визначається виходячи зі змісту поняття корупції, наведеного в ч. 1 ст. 1 Закону, а саме: корупційними визнаються лише ті неправомірні діяння, вчинені особою, уповноваженою на виконання функцій держави, які спрямовані на задоволення корисливого або іншого особистого інтересу такої особи чи інтересу третіх осіб.

За змістом Закону, обов’язковою ознакою, за якою неправомірні чи неетичні діяння осіб, уповноважених на виконання функцій держави, визнаються корупційними, є корисливий або інший особистий інтерес. Тому при з’ясуванні суб’єктивної сторони будь-якого із передбачених Законом корупційних правопорушень належить перевіряти наявність у правопорушника такого інтересу. Проте ні в мотивувальній частині судового рішення, ні в матеріалах справи таких даних немає, а посилання К. на те, що він не зазначив пенсію у декларації про доходи за 2001 р. за розпорядженням керівників Кримського відділу Державної інспекції охорони Чорного моря, підтверджене актом службового розслідування.

Таким чином, підстав для висновку про доведеність вини К. у порушенні вимог фінансового контролю не було.

© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком