ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
41. У разі закінчення строків давності особа звільняється від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 49 КК навіть за наявності інших нереабілітуючих підстав для такого звільнення
 
 

Постановою Військового місцевого суду Чернівецького гарнізону від 19 березня 2003 р. М. на підставі ст. 45 КК звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК у зв’язку з дійовим каяттям і відповідно до п. 1 ч. 1 ст.7 1, 7 2 КПК провадження у справі закрито. В апеляційному порядку справа не розглядалась. М. було обвинувачено у вчиненні таких злочинів. У травні 1999 р. під час оформлення документів для проходження військової служби за контрактом у військовий квиток, обліково-послужну картку та послужний список М. не встановлена досудовим слідством особа внесла завідомо неправдиві відомості про присвоєння йому військових звань «молодший сержант» і «сержант». Усвідомлюючи неправдивість зроблених записів, М. у липні 1999 р. використав завідомо підроблені документи для призову на військову службу за контрактом, і в цьому ж місяці його зарахували до особового складу військової частини у військовому званні «сержант».

У період проходження військової служби з 23 липня 1999 р. по 28 лютого 2003р. він, отримуючи грошове забезпечення, до якого входила і надбавка за військове звання «сержант», заволодів шляхом обману коштами в сумі 809 грн. У ході досудового слідства М. добровільно відшкодував збитки, завдані ним державі. У касаційному поданні прокурор просив змінити постанову військового місцевого суду у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, звільнити М. від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачено ч. 3 ст. 358 КК, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 цього Кодексу у зв’язку із закінченням строків давності і закрити кримінальну справу на підставі ч. 2 ст. 11 1 КПК.

Перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в касаційному поданні доводи прокурора, Військова судова колегія Верховного Суду України подання задовольнила з таких підстав. Висновок суду про винність М. у вчиненні інкримінованих йому злочинів грунтується на сукупності досліджених доказів, яким суд дав правильну оцінку. Постанова суду в частині звільнення М. від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК на підставі ст. 45 цього Кодексу і закриття справи в цій частині в порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 7 1, ст. 7 2 КПК, є правильною. У частині ж звільнення М. від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 358 КК у зв’язку з дійовим каяттям ця постанова є необгрунтованою.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК за злочин невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею цього злочину до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.

Використання завідомо підробленого документа, за яке зазначеною нормою передбачена відповідальність, належить згідно з ч. 2 ст. 12 КК до категорії злочинів невеликої тяжкості і вважається закінченим з моменту пред’явлення (надання) такого документа підприємству, установі чи організації. М. вчинив цей злочин у липні 1998 р. На час розгляду справи в суді з того моменту пройшло понад три роки. Даних про те, що після вчинення зазначеного злочину М. ухилявся від слідства або суду, в матеріалах справи немає, а вчинення ним пізніше злочину, відповідальність за який передбачено ч. 1 ст. 190 КК, перебіг давності не переривало, оскільки згідно з ч. 2 ст. 12 КК цей злочин належить до категорії злочинів невеликої тяжкості.

За таких обставин кримінальна справа в частині обвинувачення М. за ч. 3 ст.358 КК підлягає закриттю у зв’язку із закінченням строків давності на підставі ч. 2 ст. 111 КПК. На підставі викладеного Військова судова колегія Верховного Суду України постанову Військового місцевого суду Чернівецького гарнізону від 19 березня 2003 р. в частині звільнення М. від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 358 КК та закриття справи в цій частині на підставі ст. 7 2 КПК змінила і звільнила його від кримінальної відповідальності за зазначеною нормою КК на підставі ст. 49 цього Кодексу , а справу у відповідній частині закрила на підставі ч. 2 ст. 111 КПК у зв’язку із закінченням строків давності.

© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком