ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
49. Наявність чи відсутність прибутку у Національного депозитарію не змінює тих обставин, що за законом єдиною його організаційно-правовою формою є відкрите акціонерне товариство, і законом не встановлено, що на діяльність цього товариства не поширюється дія Закону України «Про господарські товариства»
 
 
У березні 2001 р. ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз» (далі — ВАТ «МФС”) звернулося в суд із позовом до ВАТ «Національний депозитарій України» (далі — ВАТ «НДУ”) і Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі — Комісія) про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів ВАТ «НДУ» від 21 червня 2000 р. Позовні вимоги обгрунтовувалися тим, що процедура проведення загальних зборів акціонерів ВАТ «НДУ», а також законодавство, що регулює процедуру проведення загальних зборів відкритих акціонерних товариств, були порушені, а це призвело до прийняття незаконних рішень загальними зборами акціонерів цього ВАТ та порушення прав акціонерів.
У судовому засіданні позивач просив визнати незаконним проведення загальних зборів акціонерів ВАТ «НДУ», що відбулися 21 червня 2000 р., а всі рішення, які були прийняті на цих зборах, — недійсними з мотивів, викладених у матеріалах перевірки цього ВАТ контрольно-ревізійною групою Комісії у березні—травні 2001 р. При цьому позивач посилався на те, що зазначені загальні збори є неправомочними, оскільки особа, яка уповноважена управляти пакетом акцій, що становить 43 % статутного фонду, була відсутня на цих зборах.

Рішенням Вищого арбітражного суду України від 13 червня 2001 р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 10 січня 2002 р. це рішення залишено без зміни.

Ухвалою Верховного Суду України від 12 березня 2002 р. за касаційною скаргою ВАТ «МФС» порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 10 січня 2002 р. Скарга мотивується тим, що Вищий господарський суд України в цій та аналогічних справах неоднаково застосував ст. 43 Закону від 19 вересня 1991 р. № 1576-XII «Про господарські товариства» та Положення про порядок реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. № 740).

Вищий господарський суд України, залишаючи без зміни рішення суду першої інстанції, погодився з наведеними в рішенні мотивами і виходив з того, що збори акціонерів ВАТ «МФС» 21 червня 2000 р. були проведені з дотриманням визначених законом порядку представництва акціонерів, вимог щодо правомочності зборів та прийняття ними рішень і законно вирішили змінити організаційно-правову форму Національного депозитарію України, оскільки на його діяльність не поширюються норми Закону «Про господарські товариства». Проте такі висновки не грунтуються на законі.

Відповідно до п. 2 ст. 2 Закону від 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» Національний депозитарій створюється у формі відкритого акціонерного товариства.

Поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права й обов’язки їх учасників і засновників визначаються законом «Про господарські товариства».

Законодавство України не містить положень, які б підтверджували висновок суду, що дія Закону «Про господарські товариства» не поширюється на Національний депозитарій після його державної реєстрації.

Мотивуючи висновок у цій частині посиланням на роз’яснення Комісії, Вищий господарський суд України не врахував, що відповідно до ст. 4 ГПК акти державних органів, що не відповідають законодавству України, не підлягають застосуванню.

Згідно з п. 23 ч. 2 ст. 7 Закону від 30 жовтня 1996 р. № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Комісія відповідно до покладених на неї завдань лише роз’яснює порядок застосування чинного законодавства про цінні папери і не наділена повноваженнями обмежувати чинність Закону «Про господарські товариства» шляхом вилучення окремих суб’єктів зі сфери його дії.

Наявність чи відсутність прибутку у Національного депозитарію не змінює тих обставин, що єдиною його організаційно-правовою формою законом визначено відкрите акціонерне товариство. Водночас законодавством не встановлено, що на діяльність цього товариства не поширюється дія Закону «Про господарські товариства». Тому суду належало перевірити дотримання вимог зазначеного Закону при проведенні зборів акціонерів 21 червня 2000 р.

За таких обставин Верховний Суд України постанову Вищого господарського суду України від 10 січня 2002 р. та рішення Вищого арбітражного суду України від 13 червня 2001 р. скасував і направив справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком