ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
2002-73. Касаційну скаргу у справі, пов’язаній з анулюванням свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, було відхилено, оскільки суд першої інстанції встановив, що заявник неодноразово порушував чинне законодавство при вчиненні нотаріальних дій, і це відповідно до ст. 12 Закону України «Про нотаріат» могло бути підставою для анулювання Міністерством юстиції України його свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю
 
 

Б. звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірним наказ Міністра юстиції України від 19 жовтня 1998 р. № 55/5 про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, посилаючись на те, що при прийнятті рішення про анулювання цього свідоцтва було порушено вимоги чинного законодавства. Рішенням Київського міського суду від 7 червня 2001 р. в задоволенні скарги Б. було відмовлено.

У касаційній скарзі Б. просив скасувати судове рішення, посилаючись на упереджене ставлення до нього з боку суддів при вирішенні справи та порушення процедури анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, а саме п. 14 Положення про Комісію з розгляду подань Головного управління юстиції Міністерства юстиції України вАвтономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції щодо анулювання свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю (затверджене наказом Міністерства юстиції України від 19листопада 1998 р. №63/5) та Методичних вказівок щодо проведенняперевірок законності виконання приватниминотаріусами своїх обов’язків (затверджені наказом Міністра юстиції України від 4січня 1998 р. № 2/5).

Судова палата з цивільних справ Верховного Суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду ухвалено здодержанням вимог норм матеріального і процесуального права. Згідно з підпунктом «е» п. 2 ст. 12 Закону від 2вересня 1993 р. «Про нотаріат» свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульоване Міністерством юстиції України за поданням управлінь юстиції обласних державних адміністраційу випадку неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян.

Суд установив, що Б. неодноразово порушував чинне законодавство при вчиненні нотаріальних дій. За своїм характером та обсягом ці порушення були підставою для анулювання його свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю. При встановленні цих фактів суд не порушив вимог процесуального закону.

Посилання у скарзі на те, що допущені порушення є незначними, не дає підстав вважати, що суд неправильно застосував Закон «Про нотаріат». Виходячи з наведеного і керуючись ст. 334 ЦПК, судова палата з цивільних справ Верховного Суду України касаційну скаргу Б. відхилила.

© 2018. Верховний Суд України. Розробка http://www.viaduk.net" style="color:#ffffff;">Віадук-Телеком