ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
87. Коли державний службовець надає сприяння фізичній особі, яка займається підприємницькою діяльністю без державної реєстрації чи без ліцензії, то він має нести відповідальність за порушення спеціальних обмежень, передбачених п. «а» ч. 1 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», а зазначена особа — за ст. 164 КпАП України
 
 
Постановою судді Попаснянського районного суду Луганської області від 16 березня 2001 р. на К. на підставі п. «а» ч. 1 ст. 5 і ч. 2 ст. 7 Закону від 5 жовтня 1995 р. № 356/95-ВР «Про боротьбу з корупцією» (далі — Закон) накладено штраф у розмірі 450 грн. зі звільненням з посади секретаря Калинівської селищної ради. К. визнана винною у тому, що, перебуваючи на посаді секретаря Калинівської селищної ради й одночасно виконуючи обов’язки селищного голови, 16 січня 2001 р. склала й видала Н. фіктивну довідку про наявність у нього 0,6 гектара земельної ділянки, що надавало йому право на реалізацію сільгосп-продукції без реєстрації як підприємця. За це Н. передав їй, а вона одержала дві пляшки спиртних напоїв і цукерки на загальну суму 29 грн.
Зазначені дії К. розцінені суддею як сприяння нею з використанням свого службового становища фізичній особі у здійсненні підприємницької діяльності й отриманні пільг, вчинене з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, і кваліфіковані за п. «а» ч. 1 ст. 5 Закону. Голова Верховного Суду України, розглянувши матеріали адміністративної справи, постанову судді змінив з таких підстав. За змістом п. «а» ч. 1 ст. 5 Закону сприяння державним службовцем чи іншою особою, уповноваженою на виконання функцій держави, фізичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності полягає в тому, що такого роду дії вчиняються на користь осіб, які вже набули офіційного статусу підприємця (оскільки згідно з ч. 1 ст. 1 Закону від 7 лютого 1991 р. № 698-ХII «Про підприємництво» під останнім розуміється безпосередня, самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою одержання прибутку).

У тому ж разі, коли особа, уповноважена на виконання функцій держави, надає таке сприяння фізичній особі, яка займається підприємницькою діяльністю без державної реєстрації чи без спеціального дозволу (ліцензії), тобто тій особі, яка не набула статусу підприємця, то остання має нести відповідальність за порушення порядку заняття підприємницькою діяльністю (ст. 164 КпАП), а державний службовець — за сприяння їй в отриманні пільг. Із матеріалів справи видно, що К., по суті, сприяла, використовуючи своє службове становище, Н. у здійсненні ним незаконної підприємницької діяльності. Тому слід погодитися з рішенням судді, який розцінив ці її дії як сприяння фізичній особі в отриманні пільг.

Що ж стосується рішення про визнання К. винною у сприянні з використанням свого службового становища фізичній особі у здійсненні нею підприємницької діяльності, то воно прийняте незаконно, а отже, підлягає виключенню з постанови. Крім того, суддя застосував щодо К. стягнення, передбачені санкцією ч. 2 ст. 7 Закону, але відповідальність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, за цією нормою настає тільки за вчинення ними корупційних діянь (пункти «а», «б» ч. 2 ст. 1 Закону). Відповідальність же таких осіб за порушення ними будь-якого із зазначених у ст. 5 Закону спеціальних обмежень передбачена його ст. 8. У зв’язку з цим постанова судді в частині застосованого щодо К. стягнення у виді штрафу підлягає зміні та приведенню у відповідність із вимогами ст. 8 Закону.

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 293—294 КпАП, Голова Верховного Суду України постанову судді змінив. З неї виключено рішення про визнання К. винною у сприянні з використанням свого службового становища фізичній особі у здійсненні підприємницької діяльності, визнано її винною в порушенні спеціальних обмежень, зазначених у п. «а» ч. 1 ст. 5 Закону, і накладено на неї на підставі ч. 1 ст. 8 Закону штраф у розмірі 425 грн.

© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком