ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
2001-91. Згідно з диспозицією п. «б» ч. 1 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» відповідальність за цією нормою осіб, уповноважених на виконання функцій держави, настає лише тоді, коли вони займаються підприємницькою діяльністю безпосередньо, через представників або підставних осіб.
 
 
Засновника товариства з обмеженою відповідальністю, який одночасно працював начальником караулу, не визнано суб’єктом корупційного правопорушення

Постановою судді Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 1999 р. на І. на підставі статей 5, 8, 12 Закону від 5 жовтня 1995 р. «Про боротьбу з корупцією» накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Він визнаний винним у тому, що, працюючи начальником караулу, з 25 травня 1995 р. по 10 вересня 1999 р. був засновником ТОВ.

Визнаючи І. винним у корупційному правопорушенні, передбаченому п. «б» ч. 1 ст. 5 названого Закону, суддя витлумачив у постанові цю норму Закону так, що І. як особа, уповноважена на виконання функцій держави, не додержав спеціальних обмежень.

Згідно з диспозицією зазначеної норми остання передбачає відповідальність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, за заняття підприємницькою діяльністю лише безпосередньо, через представників або підставних осіб.

Відповідно до ст. 1 Закону від 7 лютого 1991 р. «Про підприємництво» під останнім розуміється безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою одержання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб’єкти підприємницької діяльності в установленому законодавством порядку. Створення (заснування) суб’єкта підприємницької діяльності — юридичної особи, а також володіння корпоративними правами не є підприємницькою діяльністю, крім випадків, передбачених законодавством.

Із матеріалів справи вбачається, що І. в період з 25 травня 1995 р. по 10 вересня 1999 р. був засновником ТОВ, але до його виконавчих органів не входив. Отже, висновок судді про те, що І. займався підприємницькою діяльністю у спосіб, заборонений Законом «Про боротьбу з корупцією», є необгрунтованим.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 293, 294 КпАП, Голова Верховного Суду України постанову судді скасував і справу закрив.
© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком