ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
1. Зміст заперечення однієї з осіб, які беруть участь у справі, на скаргу іншого учасника спору не може розглядатись як передбачене ст. 7 ЦК України поширення відомостей
 
 

У лютому 2002 р. А. звернувся до суду з позовом про спростування відомостей, що не відповідають дійсності, та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що у вересні 2001 р. він подав до Апеляційного суду Одеської області скаргу на бездіяльність посадових осіб Київського районного суду м. Одеси. 27 лютого 2002 р. в судовому засіданні суд вручив йому заперечення на цю скаргу, проте відомості, які викладені у запереченні, не відповідають дійсності, цими діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду.

Позивач просив на підставі ст. 7 ЦК визнати, що відомості, викладені у запереченні на скаргу, про те, що 2 квітня 2001 р. А. подав касаційну скаргу на рішення суду, а не заяву про видачу документів, не відповідають дійсності, та зобов’язати відповідача спростувати їх шляхом направлення відповідних листів на його адресу й адресу апеляційного суду, а також стягнути з відповідача 5 тис. грн. за заподіяну моральну шкоду.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 22 квітня 2002 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі А. просить скасувати рішення суду і направити справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України постановила, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суд встановив, що направлення відповідачем заперечень на скаргу, адресовану апеляційному суду, не є поширенням стосовно позивача відомостей, які порочать його честь, гідність та ділову репутацію або завдають шкоду його інтересам. При встановленні зазначених фактів суд не порушив норм процесуального права.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, не дають підстав для висновку про те, що суд неправильно застосував норми матеріального права.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 334 ЦПК, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України касаційну скаргу А. відхилила, рішення Апеляційного суду Одеської області від 22 квітня 2002 р. залишила без зміни.

© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком