ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
15-2001. У ТОВ, що складається з двох осіб, які мають рівні частки у статутному фонді, спори між учасниками, що виникають у зв’язку з їхньою діяльністю і не врегульовані взаємною домовленістю, в тому числі про виключення з товариства за наявності передбачених законодавством та статутом підстав, можуть бути предметом розгляду суду
 
 
У квітні 1999 р. Ш. звернувся в суд із позовом до Щ. про виключення останнього зі складу учасників ТОВ «Крамниця «Господиня» ЛТД» (далі — ТОВ) і про відшкодування моральної шкоди. У заяві позивач зазначав, що у жовтні 1994 р. Києво-Святошинською районною державною адміністрацією було зареєстровано ТОВ, учасниками якого є він та відповідач із рівними частками у статутному фонді. Кожному з них належить по 50 % голосів.

Посилаючись на те, що з березня 1998 р. між ними склалися неприязні стосунки, внаслідок чого відповідач почав обзивати його нецензурними словами, не виконувати його, позивача, як директора розпорядження, на порушення вимог ст. 10 Закону від 19 вересня 1991 р. «Про господарські товариства» створювати перешкоди нормальній роботі товариства та відмовляється врегулювати питання їхніх взаємовідносин на зборах, Ш. просив виключити Щ. зі складу учасників ТОВ, виплативши останньому його частку в майні та статутному фонді товариства. Одночасно позивач просив стягнут и з відповідача 5 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди та зобов’язати його повернути товариству печатку і штамп.

У зустрічному позові Щ. просив провести реальний поділ приміщення крамниці відповідно до їхніх часток, щоб у подальшому самостійно займатися підприємницькою діяльністю.

Справа розглядалася судами неодноразово. Останнім рішенням Києво-Святошинського районного суду від 28 квітня 2000 р. позов Ш. було задоволено частково. Постановлено виключити Щ. зі складу учасників ТОВ із виплатою його частки в майні товариства в сумі 12 тис. 273 грн., зобов’язано його повернути товариству печатку та штамп, а в решті позову відмовлено. Щ. у зустрічному позові відмовлено.

Ухвалою судової колегії в цивільних справах Київського обласного суду від 6 червня 2000 р. рішення суду в частині спору про виключення відповідача зі складу учасників та виплату йому частки в майні ТОВ скасовано, а справу направлено на новий розгляд. В решті рішення залишено без зміни.

Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті питання про скасування зазначеної ухвали в частині скасування рішення суду. Президія Київського обласного суду протест задовольнила з таких підстав.

Скасовуючи рішення районного суду про виключення Щ. зі складу учасників та про виділення йому його частки в майні товариства, судова колегія обласного суду виходила з того, що питання виключення учасників зі складу ТОВ належить до компетенції зборів і не може вирішуватися судом. Однак такий висновок не є повністю обгрунтованим, оскільки судова колегія дійшла його без урахування дійсних обставин справи, прав та обов’язків сторін.

Дійсно, у п. 4.3 статуту ТОВ передбачено, що виключення з нього учасника належить до виключної компетенції зборів. Проте учасниками цього товариства є тільки позивач і відповідач.

Судом установлено, що один із учасників ТОВ — Щ. — порушив передбачені ст. 10 згаданого вище Закону права іншого учасника — Ш. — і ухиляється від добровільного вирішення спору. Згідно зі ст. 60 цього Закону збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, які володіють більше ніж 60 % голосів, а з питань, що потребують одностайності, — всі учасники. Таким чином, позивач позбавлений можливості вирішити питання про виключення відповідача зі складу учасників товариства в порядку, передбаченому статутом, оскільки рішення зборів, на яких присутній л
ише один учасник, що володіє 50 % голосів, є неправомочним і буде визнано недійсним. Разом з тим у п. 11 установчого договору ТОВ передбачено, що спори між учасниками, які виникають у зв’язку з їхньою діяльністю і не врегульовані взаємною домовленістю, підлягають розгляду в судах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 24 ЦПК спори, що виникають із цивільних правовідносин між господарським товариством і його засновниками або учасниками, підвідомчі районним (міським) судам, якщо хоча б однією зі сторін у спорі є громадянин.

Врахувавши викладене, суд розглянув підвідомчий йому спір і, достатньо повно дослідивши наявні у справі докази, в межах своєї компетенції постановив законне та обгрунтоване рішення про виключення одного з учасників, який допустив порушення закону, зі складу ТОВ.

Оскільки реальний розподіл майна крамниці між його учасниками зі збереженням статутної діяльності ТОВ з урахуванням вимог санітарно-гігієнічних правил є неможливим, суд підставно залишив майно товариству як юридичній особі, стягнувши на користь виключеного засновника компенсацію за його частку в майні та статутному фонді ТОВ. Правильно судом вирішено й інші питання щодо заявлених вимог.

Судова колегія обласного суду помилково визнала рішення районного суду частково незаконним з мотивів непідвідомчості спору суду, тому її ухвалу в цій частині має бути скасовано, а рішення суду — залишено без зміни у повному обсязі.

Виходячи з наведеного президія Київського обласного суду протест заступника Голови Верховного Суду України задовольнила, ухвалу судової колегії в цивільних справах Київського обласного суду скасувала, а рішення Києво-Святошинського районного суду залишила без зміни у повному обсязі.
© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком