ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
2001-69. Застосування чи спроба застосування при вчиненні хуліганських дій вогнестрільної зброї, будь-яких ножів, кастетів чи іншої холодної зброї, а так само предметів, спеціально пристосованих для заподіяння тілесних ушкоджень, є підставою для кваліфікації цих дій за ч. 3 ст. 206 КК України не лише у тих випадках, коли винний за допомогою зазначених предметів заподіяв або намагався заподіяти тілесні ушкодження, а й тоді, коли їх використання створювало реальну загрозу для життя або здоров’я громадян.
За відсутності реальної загрози для життя або здоров’я громадян такі дії підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 206 КК
 
 
Вироком Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (далі — АРК) від 21 березня 1996 р. К. засуджено за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 17, ст. 94, а також ч. 3 ст. 206, ч. 1 ст. 222 КК, до позбавлення волі строком на 12 років у виправно-трудовій колонії посиленого режиму. </p> <p>Ухвалою судової колегії в кримінальних справах Верховного суду АРК від 11 червня 1996 р. вирок залишено без зміни.

К. визнано винним у незаконному придбанні та зберіганні вогнестрільної зброї, боєприпасів до неї, вчиненні замаху на вбивство Л.В. та особливо злісному хуліганстві.


Як визнав суд, у невстановлений час у невстановленої особи К. без відповідного дозволу придбав вогнестрільну зброю — стартовий пістолет марки «Страж», пристосований для стрільби патронами калібру 5,6 міліметра, та патрони до нього, які зберігав за місцем проживання.

2 грудня 1995 р. приблизно о 20-й годині між К., його співмешканкою Л.І. та її батьком Л.В. виникла сварка, після закінчення якої Л.І. взяла пістолет К. і вистрелила собі в голову. Від сліпого вогнестрільного поранення голови з ушкодженням головного мозку вона померла.

Після зробленого Л.І. пострілу К. взяв з її руки пістолет і з метою позбавити Л.В. життя на грунті особистих неприязних стосунків зробив тому постріл у голову, заподіявши сліпе вогнестрільне поранення голови з ушкодженням головного мозку. Смерть Л.В. не настала з не залежних від волі К. причин — завдяки своєчасно наданій потерпілому кваліфікованій медичній допомозі.

Після замаху на вбивство Л.В. обвинувачений, грубо порушуючи громадський порядок і виявляючи явну неповагу до суспільства, зробив постріл із пістолета в напрямку будинку № 6. Куля влучила у вікно лоджії в квартирі, де проживає сім’я Ш., і розбила шибку.

Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті питання про перекваліфікацію дій засудженого з ч. 3 на ч. 2 ст. 206 КК та пом’якшення призначеного покарання. Судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України протест задовольнила з таких підстав.

Винність К. у незаконному придбанні й зберіганні вогнестрільної зброї та боєприпасів до неї, замаху на вбивство Л.В., а також вчиненні хуліганства за встановлених судом обставин підтверджується показаннями засудженого, потерпілого Ш., свідка К.Г. та іншими дослідженими у справі доказами.

Разом з тим, правильно встановивши фактичні обставини справи, суд без достатніх підстав кваліфікував дії засудженого за ч. 3 ст. 206 КК.

Згідно з диспозицією ч. 3 ст. 206 КК та роз’ясненнями, що містяться в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 червня 1991 р. № 3 «Про судову практику в справах про хуліганство», застосування чи спроба застосування при вчиненні хуліганських дій вогнестрільної зброї, будь-яких ножів, кастетів чи іншої холодної зброї, а так само інших предметів, спеціально пристосованих для заподіяння тілесних ушкоджень, є підставою для кваліфікації злочину за ч. 3 ст. 206 КК не лише в тих випадках, коли винний за їх допомогою заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження, а й тоді, коли використання зазначених предметів у процесі хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя або здоров’я громадян.

Із показань засудженого вбачається, що при виконанні другого пострілу із пістолета він не мав на меті заподіяти будь-кому тілесні ушкодження. У справі встановлено, що під час пострілу в лоджії квартири Ш. нікого із членів сім’ї не було і куля тільки розбила шибку.

Таким чином, внаслідок пострілу із пістолета реальної загрози життю або здоров’ю громадян створено не було.

Тому судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України перекваліфікувала ці дії К. з ч. 3 ст. 206 КК на ч. 2 цієї статті, за якою призначила три роки позбавлення волі.

Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, позитивно характеризується за місцем роботи і проживання, у вчиненому розкаявся, судова колегія визнала за можливе при визначенні К. покарання за сукупністю злочинів застосувати принцип поглинення покарань і визначила йому остаточно міру покарання у вигляді позбавлення волі строком на 10 років.
© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком