ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
2001-93. Умовою адміністративної відповідальності за корупційне діяння, передбачене Законом України «Про боротьбу з корупцією», є умисний характер вини особи, яка його вчинила.
 
 
Відповідно до вимог ст. 268 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності

Постановою судді Ленінського районного суду м. Вінниці від 3 червня 1999р. К. визнано винним у вчиненні корупційного діяння, передбаченого п. «г» ч. 1 ст. 5 Закону від 5 жовтня 1995 р. «Про боротьбу з корупцією» і на підставіч. 1 ст. 8 цього Закону піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

К. притягнено до адміністративної відповідальності за те, що він, працюючи начальником районного відділу пенсійного фонду і будучи держслужбовцем, повинен був згідно з п. 4 ст. 20 Закону від 1 березня 1991 р. «Про зайнятість населення» щомісяця надавати місцевому центру зайнятості інформацію про наявність вільних робочих місць, але своєчасно цього не зробив.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 5 Закону «Про боротьбу з корупцією» умовою відповідальності за передбачене ним правопорушення є умисний характер вини особи, яка його вчинила. Проте з матеріалів справи та поданих К. нових матеріалів видно, що ненадання ним зазначеної інформації не мало умисного характеру. Очолюваний ним відділ взагалі не був включений до переліку підприємств, організацій та установ району, які повинні звітувати перед районним центром зайнятості.

Крім того, у даній справі допущено порушення процесуального закону.

Так, згідно з ч. 1 ст. 268 КпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а за відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про її своєчасне повідомлення про місце та час розгляду справи і від неї не надійшло клопотання про відкладення останнього. За твердженням К. у скарзі на постанову судді, його не повідомили про місце й час розгляду справи і вона була розглянута без нього. У матеріалах справи немає даних про те, що його про це належним чином було повідомлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — через два місяці з дня його виявлення. Як убачається з матеріалів справи, правопорушення, за яке до К. застосовано адміністративне стягнення, вчинено в кінці першого кварталу 1999 р. (інформація мала бути надана до 31 березня), а адміністративне стягнення на нього накладено 3 червня 1999 р., тобто після закінчення двомісячного строку.

Виходячи з наведеного Голова Верховного Суду України постанову судді скасував і справу закрив.
© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком