ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
Системна інформатизація кримінального судочинства
Ovchynnykov Y.I., Shvets M.Y. Klimashevska Y.A. Systematic informatization of criminal jurisdiction
 
 

Системна інформатизація кримінального судочинства

Є.І. Овчинников, суддя Верховного Суду України, заступник голови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України

М.Я. Швець, доктор економічних наук, професор, директор Науково-дослідного центру правової інформатики Академії правових наук України

Ю.А. Клімашевська, завідуюча лабораторією проблем інформатизації в судочинстві НДЦПІ АПрНУ Інформаційне забезпечення судочинства

Судовий розгляд кримінальних справ як діяльність, пов’язана з аналізом і правовою оцінкою доказів, може бути визначений як інформаційний процес, що спирається на особливі види інформації: докази у справі, з одного боку, та законодавче, нормативно-правове поле України — з іншого. Впровадження сучасних інформаційних технологій у зазначену діяльність потребує створення такого предметного інформаційного середовища, яке забезпечить суддю необхідними даними, мінімізує затрати його часу на виконання технічної роботи, що в результаті сприятиме оперативності прийняття судових рішень.

Інформаційне забезпечення судочинства має за мету надати судді у зручному режимі роботи структуровану систему даних і знань щодо кожної судової справи:
1) законодавчі та відомчі нормативні акти;
2) статистичні дані про розгляд справ у судах;
3) матеріали узагальнення судової практики;
4) інформаційні ресурси центральних органів державної влади;
5) інформаційні ресурси органів внутрішніх справ України, прокуратури, інших інституцій, що беруть участь у кримінальному процесі;
6) інформацію з міжнародного права.

Враховуючи ще й такі аспекти судочинства, як відкритість та прозорість, а також необхідність забезпечення права громадян України на інформацію, особливу увагу слід звернути на створення інформаційно-пошукових систем матеріалів судової практики. Питання створення таких систем, як і взагалі питання доступу до правосуддя, неодноразово висвітлювалося в документах Ради Європи як одна з найважливіших умов справедливого застосування закону. На жаль, в Україні це питання ще не знайшло свого достатнього вирішення. Тільки частина документів, які становлять судову практику, міститься в базі даних «Законодавство». База даних «Рішення Верховного Суду України», яка накопичується з 1998 р., включає в себе понад 8000 документів. Оскільки ці рішення мають важливе значення для забезпечення однакового застосування закону, вкрай важливо, щоб доступ до них, у тому числі до зазначеної бази, мали всі судді України й інші учасники судового процесу, які мають таке право відповідно до закону. Це виключило б потребу в запитах, які часто можна зустріти в матеріалах кримінальних справ: «Просимо надіслати копію судового рішення...» (наприклад, для з’ясування питання про зняття судимості).

Завдання інформаційного забезпечення робіт із вивчення й узагальнення судової практики теж пов’язане з проблемою створення єдиного розподіленого інформаційного ресурсу «Рішення судів України». Великий інтерес у суддів викликають також інформаційні ресурси установ судової експертизи: їх територіальне розміщення, поштова й електронна адреси, службові телефони, дані про керівників судово-експертних установ і судових експертів, повний перелік (класифікація) виконуваних ними експертиз і вирішуваних у межах цих експертиз питань. Важливе значення мають дані про експертні спеціальності, за якими присвоєна експертна кваліфікація, строк атестації експертів.

Вирішуючи питання інформаційного забезпечення судді в рамках інтегрованої інформаційної системи судочинства, слід підкреслити важливість доступу до інформаційних ресурсів органів внутрішніх справ. Актуальність цієї проблеми відзначається багатьма спеціалістами, що працюють у галузі інформатизації судочинства. Як повідомляє Р. Абдулін, у Курганській області більшість суддів Російської Федерації при розгляді кримінальних справ мають можливість одержувати відомості про попередню судимість чи притягнення до кримінальної відповідальності з Інформаційного центру УВС області в автоматичному режимі. Підкреслюємо, мають можливість одержувати інформацію не згідно із запитом — усним, письмовим або з використанням електронної пошти, а в автоматичному режимі 1.

У матеріалах багатьох справ, розглянутих судами України, можна знайти лист такого змісту: «На ваш запит надсилаємо копію...» І лежить справа в суді й чекає, поки буде здійснено цю процедуру: запит — відповідь.

Інформатизація судового діловодства

Визначаючи систему документації, що застосовується в судочинстві, як і в будь-якій іншій сфері діяльності, як сукупність взаємопов’язаних документів, можна стверджувати, що в діяльності суду використовуються дві такі системи, незалежні одна від одної. Перша — пов’язана з процесуальною діяльністю з розгляду судових справ. Основні складові цієї системи передбачені процесуальними кодексами України, інструкціями з діловодства в судах. Друга — властива всім підприємствам і установам організаційно-розпорядницька система документації, визначена прийнятими в державі стандартами й доповнена в кожній установі її внутрішніми інструкціями.

У законодавчому забезпеченні робіт по впровадженню електронного документообігу в Україні зроблено перші кроки — прийнято закони України від 22 травня 2003 р.: № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та № 852-IV «Про електронний цифровий підпис». Отже, на виконання «Прикінцевих положень» Закону «Про електронні документи та електронний документообіг» слід розробити програму заходів щодо впровадження електронних документів, електронного документообігу та електронного цифрового підпису в судовому процесі.

Зазначимо, що впровадження електронного документообігу у судочинство має свої особливості й пов’язане з деякими проблемами. Наприклад, протокол допиту свідка (підозрюваного, затриманого) зобов’язані підписати слідчий та особа, що дає свідчення. Отже, щоб забезпечити юридичну силу такому документові, його необхідно оформляти тільки в паперовому вигляді. І хоч ідея електронної судової справи здається дуже привабливою, при роботі зі справою, яка складається із сотні томів, природно виникає запитання: що ж робити з таким обсягом електронної інформації? Проте потреба допомогти судді в роботі над судовою справою є дуже актуальною. Зазначимо також, що тут виникає цікаве завдання: створити інформаційну технологію підтримки прийняття судового рішення як структурованої системи представлення матеріалів справи, установлення взаємозв’язку між фактами, документами, що їх підтверджують, та висновками обвинувачення.

Уже сьогодні більшість процесуальних документів — обвинувальні висновки, постанови, рішення суду тощо — виготовляється з використанням засобів обчислювальної техніки або друкарських машинок. До машинописних документів можна застосовувати процедури сканування та розпізнавання тексту, в результаті чого створюються їх електронні копії, наявність яких дає можливість оформити, так би мовити, електронну проекцію судової справи.

Відповідно до положень Закону від 7 лютого 2002 р. «Про судоустрій України», Кримінально-процесуального кодексу України вирішення кримінальної справи, як правило, складається з таких етапів:
1) досудовий розгляд (порушення кримінальної справи, дізнання, досудове слідство);
2) розгляд справи в суді першої інстанції;
3) розгляд справи за апеляцією;
4) касаційне провадження у справі (у порядку виключного провадження);
5) виконання вироку.

За останні роки у справі інформатизації кримінального судочинства зроблено чимало — створено систему інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ, розроблено інформаційну технологію підтримки діяльності Верховного Суду України. Враховуючи набутий досвід, можна сформулювати першочергові завдання. Йдеться передусім про визначення переліку тих даних у справі, які в електронному вигляді можуть формуватися на одному етапі й використовуватися для реєстрації та прийняття рішення — на іншому.

На першому етапі — досудового розгляду — електронна справа може містити: відомості про обвинуваченого на момент вчинення злочину; відомості про цей злочин; обвинувальний висновок. Після розгляду справи в суді першої інстанції до електронної справи можуть бути долучені: відомості про розгляд справи в суді, вирок (ухвала, постанова).

Після апеляційного розгляду: відомості про розгляд апеляції, рішення суду апеляційної інстанції.

На етапі розгляду справи в касаційному порядку: відомості про касаційний розгляд, рішення суду касаційної інстанції.

При зверненні вироку до виконання згідно з ч. 2 ст. 404 КПК: розпорядження про його виконання, форма № 6.

Впровадження системи проходження електронної проекції кримінальної справи можливе лише за умови розроблення єдиної системи класифікаторів, які використовуються при реєстрації даних у справі. У зв’язку з цим потребують узгодження класифікатори:
1) видів економічної діяльності;
2) роду занять, службового становища;
3) злочинів;
4) мір покарання.

Розглядаючи схеми провадження в справах у кожній судовій інстанції, зазначимо, що кожна з них має свої особливості. Крім того, істотно різняться між собою правила провадження в кримінальних справах і справах, що виникають із цивільних та адміністративних правовідносин. Але в усіх видах провадження можна виділити окремі складові, які, утворюючи основу судового діловодства, не залежать від конкретного виду провадження. До них належать такі етапи:
1) надходження справи (заяви) до суду;
2) передача її на розгляд;
3) попередній розгляд;
4) судовий розгляд;
5) відправлення пошти.
Справа автоматизації діловодства в різних правових інституціях України робить перші кроки. Є приклади систем, які, будучи орієнтованими на формування й аналіз статистичних даних, у режимі дублювання паперового діловодства та документообігу відтворюють лише деякі елементи останніх. Відомі також факти прямого впровадження готових чи мінімально адаптованих програмно-апаратних комплексів. Такі підходи мають істотні недоліки, оскільки впровадження програмного продукту, орієнтованого на виконання лише певних функцій, має вплив на весь цикл провадження у справі й вимагає додаткових трудозатрат. Спираючись на засади системного підходу до справи інформатизації судочинства, слід з позицій інформаційних технологій комплексно розглядати всю систему діловодства, пов’язаного з надходженням та розглядом судової справи.

Системи підтримки прийняття рішень у судочинстві

Незважаючи на сучасні науково-технічні досягнення, з усього ланцюжка певного технологічного процесу сучасна наука не дозволяє автоматизувати процеси прийняття рішення й формування управлінського впливу, тому що вони великою мірою залежать від волі людини. І це не тільки технічна, а й правова проблема, оскільки прийняті рішення передбачають юридичну відповідальність, яку не можна перекласти на комп’ютер.

Функціонування системи судочинства пов’язане зі значною кількістю інформації як внутрішньої (матеріали справи), так і зовнішньої (законодавство, економічні, соціальні фактори тощо). У кібернетиці вони дістали назву складних систем. Результати їх аналізу мають бути спрямовані на прийняття обгрунтованих і максимально виважених рішень. Інформаційні системи, призначені для комплексного аналізу даних, що опрацьовуються, тенденцій розвитку останніх, називаються системами підтримки прийняття рішень.

Процес аналізу будь-якої сфери діяльності полягає у вивченні об’єкта чи явища, виявленні їх найбільш важливих характеристик. Виявлені характеристики подаються як та чи інша модель предметної області, дослідження якої дає можливість робити певні висновки стосовно самого предмета. Підкреслюючи неможливість побудови повної моделі складної соціальної системи (у тому числі системи судочинства), дослідники висувають концепцію макромоделювання, яка полягає в тому, що вирішення генерального завдання підмінюється вирішенням його частини: з усього надзвичайно складного механізму системи виділяються лише деякі зв’язки та відношення. Виявлені в процесі дослідження моделі властивості переносяться на саме явище, що дозволяє під час вивчення останнього уточнювати його модель, одержуючи нові, більш точні знання стосовно предмета дослідження.

Розроблення інформаційних моделей судочинства є справою окремих глибоких досліджень.

Виходячи, наприклад, із повноважень Верховного Суду України (гл. 8 Закону «Про судоустрій України») можна визначити основні види його діяльності:
— діловодство та документообіг, пов’язані з розглядом судових справ;
— ухвалення судових рішень;
— аналіз судової статистики;
— узагальнення судової практики;
— управління діяльністю судової палати, суду в цілому.

Перелічені види діяльності утворюють комплекс взаємозв’язаних процесів, які мають під собою єдину основу — інформацію (у тому чи іншому вигляді) стосовно кожної окремої справи й судового розгляду в цілому. Взаємозв’язаність полягає в тому, що жоден із цих видів діяльності не може здійснюватись окремо: для аналізу судової статистики потрібні дані, одержані в результаті виконання робіт із діловодства та документообігу, а для узагальнення судової практики чи управління діяльністю судової палати — дані статистичної звітності.

Аналізуючи матеріали кримінальних справ, можна дійти висновку, що інформаційна модель кримінального судочинства складається з двох частин: матеріальної (характеристики злочину, його суб’єкта, міри вини, видів покарання, результатів розгляду та підстав прийнятих рішень тощо) і процесуальної (дати надходження справи в суд, дати попереднього розгляду, причин перенесення судових засідань, підстав повернення справи на додаткове розслідування, новий судовий розгляд, дати набрання рішенням законної сили тощо).

На основі вивчення й аналізу цих даних у справі можна запропонувати три класи систем підтримки прийняття рішень у судочинстві.

1. Підтримка прийняття судового рішення, що базується на інформаційній моделі судової справи, формалізації діяльності, пов’язаної з аналізом та оцінкою судових доказів. Важливим завданням у цьому напрямі є структуризація процесуальних документів, представлення їх із використанням сучасної розширеної мови розмітки документів XML, що забезпечує можливість їх подальшої автоматизованої обробки й аналізу. Вивчення структури та змісту інформації, що міститься в обвинувальному висновку і в судових рішеннях, свідчить на користь розв’язання такого завдання.

2. Інформаційна підтримка узагальнення судової практики, що здійснюється на основі аналізу судової статистики, вивчення практики розгляду справ певної категорії та прийнятих у них рішень.

3. Підтримка діяльності керівників суду, спрямованої на організацію його роботи, яка повинна спиратися на різні можливі довідки, статистичні дані щодо розгляду справ у суді, їх складності та класифікації, навантаження суддів. Системи цього класу повинні відзначатися широкими можливостями зміни структури бази даних, наявністю засобів формування довільних звітів, засобів наочного представлення інформації у вигляді графіків, діаграм тощо.

Системи підтримки прийняття рішень у судочинстві, претендуючи на роль штучного інтелекту, не підміняють суддю, а виконують роль його електронного помічника й радника в процесі прийняття ним рішення. Головне завдання цих систем — підсилити велич людського інтелекту, обгрунтованість його рішень за допомогою надання широкої фактографічної бази, зручного та швидкого оперування даними й наочного представлення інформації.

© 2017. Верховний Суд України. Розробка http://www.viaduk.net" style="color:#ffffff;">Віадук-Телеком