ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
2001-71. Заподіяння потерпілим тяжких тілесних ушкоджень на грунті сварки хоча й у громадському закладі, але без порушення громадського порядку, безпідставно визнано вчиненим у процесі особливо злісного хуліганства
 
 
Вироком Чортківського районного суду Тернопільської області від 28 грудня 1999 р. П. засуджено за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3 ст. 206 та ч. 1 ст. 101 КК, на чотири роки шість місяців позбавлення волі у виправно-трудовій колонії посиленого режиму.

Ухвалою судової колегії в кримінальних справах Тернопільського обласного суду від 2 лютого 2000 р. вирок залишено без зміни.

П. визнано винним у тому, що він 1 серпня 1999 р. приблизно о 3-й годині 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, без будь-якого приводу, з хуліганських мотивів, порушуючи нормальний відпочинок громадян та роботу кафе, умисно завдав удар ножем у живіт Ш. і два удари — Є., заподіявши їм тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті питання про скасування вироку і закриття справи в частині засудження П. за ч. 3 ст. 206 КК та пом’якшення йому покарання за ч. 1 ст. 101 КК до трьох років позбавлення волі. Судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України протест задовольнила, пославшись на таке.

Винність П. у заподіянні Ш. та Є. тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, доведено його зізнанням, показаннями потерпілих, свідків Р., С., М., висновками судово-медичних експертиз про характер і тяжкість заподіяних потерпілим тілесних ушкоджень, іншими доказами, яким дано належну оцінку. Дії засудженого правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 101 КК.

Разом з тим у частині засудження П. за ч. 3 ст. 206 КК вирок не можна визнати обгрунтованим.

Згідно зі ст. 206 КК хуліганством визнаються умисні дії, що грубо порушують громадський порядок і виражають явну неповагу до суспільства. Причому суб’єктивна сторона характеризується умисною формою вини і мотивом явної неповаги до суспільства, коли особа усвідомлює характер своїх дій і бажає так діяти.

Як видно з матеріалів справи, П. винність свою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 206 КК, не визнав. Він посилався на те, що хуліганських дій у кафе не вчинював, навпаки, потерпілі, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, поводилися зухвало та образили його. Через деякий час, коли він вийшов у коридор кафе, до нього підійшов Ш. і ударив по обличчю, після чого він, П., завдав потерпілим ножові поранення.

Ці показання П. не тільки не спростовані, а й підтверджуються іншими наявними у справі доказами. Зокрема, за показаннями свідка В., він бачив на обличчі П. біля рота почервоніння.

Оскільки встановлено, що сутичка між П. та потерпілими сталася в коридорі кафе за відсутності сторонніх осіб, висновок суду про те, що П. своїми діями грубо порушував громадський порядок та виражав явну неповагу до суспільства, є помилковим. Тому судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України вирок у цій частині скасувала і справу закрила за відсутністю в діях П. ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 206 КК.

У зв’язку зі зменшенням обсягу обвинувачення, а також з урахуванням обставин, за яких П. заподіяв потерпілим тілесні ушкодження, і того, що до вчинення злочину він характеризувався позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей, судова колегія визнала за можливе пом’якшити призначене йому за ч. 1 ст. 101 КК покарання до трьох років позбавлення волі.
© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком