ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
Виконання вироку щодо особи, яка вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 206 КК України, і якій було призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, за наявності передбачених законом підстав може бути відстрочено на підставі ст. 461 КК
 
 
Вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 22 квітня 1998 р. К. засуджено за ч. 2 ст. 206 КК із застосуванням ст. 461 КК на один рік позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на два роки та сплатою штрафу в сумі 300 грн.

Постановою президії Рівненського обласного суду від 27 січня 1999 р. вирок районного суду скасовано за м’якістю призначеного К. покарання, а справу направлено на новий судовий розгляд.

К. визнано винним у тому, що він 7 січня 1998 р. приблизно о 23-й годинi, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння у клубі, без будь-якого приводу штовхнув О., внаслідок чого той упав. Через деякий час, продовжуючи хуліганські дії, К. завдав потерпілому два удари по обличчю і заподіяв йому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.

Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті питання про скасування постанови президії обласного суду як незаконної. Судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України протест задовольнила з таких підстав.

Скасовуючи вирок районного суду, президія обласного суду послалась на те, що К. вчинив у стані алкогольного сп’яніння злочин, який згідно зі ст. 71 КК є тяжким, тому до нього не може бути застосовано відстрочку виконання вироку на підставі ст. 461 КК. Проте такий висновок президії обласного суду є необгрунтованим.

К. дійсно засуджено за злочин, який законом віднесено до тяжких. Однак згідно з положенням ч. 4 ст. 461 КК відстрочка виконання вироку не застосовується не до всіх осіб, які вчинили тяжкі злочини, а лише до тих, які засуджені за злочини, перелічені у п. 1 ч. 3 ст. 251 КК. Осіб, засуджених за ч. 2 ст. 206 КК, до цього переліку не включено.

Крім того, як видно з вироку, при призначенні покарання судом було враховано й таку обтяжуючу відповідальність К. обставину, як вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Жодних інших підстав для скасування вироку за м’якістю покарання, призначеного засудженому судом першої інстанції, президія обласного суду не навела.

З урахуванням викладеного постанову президії обласного суду щодо К. скасовано як незаконну.

© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком