ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
45-2001. При призначенні покарання особі, яка вчинила злочин, передбачений пунктами «г», «д», «е» ст. 93 КК України, суд недостатньо врахував суспільну небезпечність вчиненого злочину та дані про особу засудженого, внаслідок чого вирок скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд
 
 
Вироком судової колегії в кримінальних справах Луганського обласного суду від 25 квітня 2000 р. П. засуджено за пунктами «г», «д», «е» ст. 93 і ст. 100 КК. За сукупністю злочинів йому визначено 14 років позбавлення волі у виправно-трудовій колонії посиленого режиму.

19 грудня 1999 р. у П. на грунті особистих неприязних стосунків виник умисел на умисне вбивство з особливою жорстокістю своєї співмешканки Д.Н., яка завідомо для нього була вагітною, та її матері Д.Г.

Для здійснення свого умислу П. узяв мисливську рушницю двадцятого калібру та шість патронів до неї, які незаконно зберігав, зарядив її і приблизно о 14-й годині прийшов до будинку сім’ї Д-ів. Коли Д.Г. відчиняла двері, П. зробив прицільний постріл із рушниці їй у живіт. Від заподіяного поранення потерпіла одразу ж померла.

Після цього П. зайшов у будинок, де були Д.Н. та її сестра С.М. із малолітньою дочкою. Щоб С.М. не перешкоджала в доведенні до кінця умислу на вбивство Д.Н., П., погрожуючи вбивством, направив на неї та її дочку рушницю, після чого почав бити руками по обличчю Д.Н., витяг її з будинку й у дворі продовжував завдавати їй удари руками та ногами по голові й животу. Коли потерпіла вирвалась від нього й вибігла на вулицю, П. зробив по ній прицільний постріл, заподіявши поранення правої сідниці, від чого Д.Н. упала на землю. П. затяг поранену у двір і з метою доведення до кінця умислу на її вбивство з особливою жорстокістю почав завдавати удари рушницею по голові, грудях і животу, спричиняючи їй особливі страждання, від чого потерпіла померла на місці вчинення злочину.

У касаційних скаргах засуджений та його захисник просили змінити вирок і пом’якшити призначене П. покарання.

Потерпілий Д. вважав, що засудженому призначено несправедливе покарання внаслідок його м’якості, і просив скасувати вирок, а справу направити на новий судовий розгляд.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України задовольнила касаційну скаргу потерпілого, а касаційні скарги засудженого та його захисника залишила без задоволення.

Як вбачається з вироку, суд визнав П. винним в умисному вбивстві Д.Г. та її дочки Д.Н., яка завідомо для нього була вагітною, а також у погрозі вбивством С.М. та її малолітньої дочки. Визнавши доведеною винність засудженого у вчинені двох злочинів, у тому числі особливо тяжкого, суд при призначенні покарання не досить повно врахував підвищений ступінь суспільної небезпечності злочину, передбаченого ст. 93 КК. Тому незважаючи на те, що П. вперше притягнуто до кримінальної відповідальності, доводи потерпілого про призначення засудженому несправедливого покарання внаслідок його м’якості є обгрунтованими. У зв’язку з цим вирок скасовано і справу направлено на новий судовий розгляд.
© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком