ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
64. Позбавлення права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими функціями, може бути призначене як основне або як додаткове покарання за умови, що засуджений на час вчинення злочину обіймав такі посади
 
 
Вироком Ялтинського міського суду від 4 лютого 2002 р. з урахуванням змін, внесених ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 9 квітня 2002 р., Т. засуджено за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК на три роки позбавлення волі з позбавленням на два роки права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими функціями; за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК — на два роки позбавлення волі з позбавленням на один рік права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими функціями. На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів Т. визначено чотири роки позбавлення волі з позбавленням на три роки права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими функціями.
У цій же справі засуджено Б., щодо якого вирок не оскаржено. Як визнали встановленим судові інстанції, що розглядали дану справу, злочини вчинені за таких обставин. 27 серпня 2000 р. директор МПП «Берег» Б. при пособництві Т. уклав договір підряду на виконання протизсувних робіт на території середньої школи № 1 у м. Ялті. Наступного дня на виконання зазначеного договору відділ освіти Ялтинського міськвиконкому перерахував 40 тис. грн. на розрахунковий рахунок МПП, а Б. того ж дня із зазначеної суми перерахував 30 тис. грн. на розрахунковий рахунок Дніпропетровського МППФ «АВС», з яким ще 25 серпня 2000 р. уклав фіктивний договір субпідряду на виконання робіт на території названої школи. У подальшому Б. отримав із перерахованої суми 27 тис. грн., а 3 тис. грн. залишились у МППФ «АВС» як комісійні за здійснену фінансову операцію. Після цього Б. при пособництві Т. склав фіктивний акт приймання виконаних робіт на суму 40 тис. грн., в той час як фактично їх було виконано на суму 11 тис. 526 грн., і таким чином при пособництві Т. привласнив 28 тис. 474 грн.

У касаційних скаргах засуджений Т. і його захисник просили скасувати судові рішення і закрити справу за відсутністю складу злочинів. Перевіривши кримінальну справу, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України визнала, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав. Висновки судових інстанцій, які розглядали дану справу, про доведеність вини Т. у пособництві вчиненню директором МПП Б. службового підроблення та заволодінню чужим майном шляхом зловживання службовим становищем підтверджені сукупністю зібраних у справі доказів, перевірених у судовому засіданні в установленому кримінально-процесуальним законодавством порядку.

З урахуванням змін, внесених у вирок апеляційним судом, дії Т. правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 та ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК. Основне покарання Т. призначено відповідно до ст. 65 КК, тому колегія суддів не знайшла підстав для його пом’якшення. Проте додаткове покарання у виді позбавлення на три роки права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими функціями, йому призначено необгрунтовано. Згідно зі ст. 55 КК позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як додаткове покарання за умови, що з урахуванням характеру злочину, вчиненого за посадою або у зв’язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за ним такого права.

Як визнав установленим апеляційний суд, Т. на час вчинення злочинів, за які його засуджено, не був службовою особою. За таких обставин йому безпідставно призначене додаткове покарання у виді позбавлення на три роки права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими функціями. Тому це рішення виключене з вироку й ухвали апеляційного суду.

© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком