ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
57-2001. У разі вчинення декількох посягань на приватну власність різними способами перший злочин (за відсутності інших кваліфікуючих ознак) належить кваліфікувати за частиною першою відповідної статті, а інші, — як вчинені повторно, за частинами другими відповідних статей КК
 
 
Вироком Ленінського районного суду м. Чернівців від 18 травня 1999 р. Х. засуджено за ч. 3 ст. 140 КК на три роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

Ухвалою судової колегії в кримінальних справах Чернівецького обласного суду від 29 червня 1999 р. вирок залишено без зміни.

Х. визнано винним у тому, що 15 січня 1999 р. він біля входу на ринок таємно викрав у Б. сумку з цигарками і розмінною монетою на загальну суму 525 грн., чим заподіяв потерпілій значну матеріальну шкоду.

15 лютого 1999 р. Х. через відчинені двері проник у загальний коридор квартири, звідки повторно таємно викрав взуття, належне Я., К. і М., вартістю відповідно 310, 120 і 300 грн., чим заподіяв потерпілим значну матеріальну шкоду.

За протестом заступника Голови Верховного Суду України судові рішення змінено. Задовольняючи протест, судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України послалась на таке.

Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд разом з тим дав їм помилкову юридичну оцінку. Зазначивши у вироку, що 15 січня 1999 р. Х. вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 140 КК, а 15 лютого 1999 р. — ч. 3 цієї статті, суд засудив Х. за обома епізодами за ч. 3 ст. 140 КК. Таке рішення не можна визнати обгрунтованим.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться в п. 23 постанови від 25 грудня 1992 р. № 12 «Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності», у разі вчинення декількох посягань на приватну власність різними способами перший злочин (за відсутності інших кваліфікуючих ознак) належить кваліфікувати за частиною першою відповідної статті, а інші, як вчинені повторно, — за частинами другими відповідних статей КК.

За таких обставин суд у даному випадку повинен був кваліфікувати дії Х. за першим епізодом за ч. 2 ст. 140 КК (за кваліфікуючою ознакою заподіяння потерпілому значної матеріальної шкоди), тому що в них не було такої кваліфікуючої ознаки, як проникнення у житло, яка б давала підстави застосувати ч. 3 зазначеної статті. Таким чином, кваліфікуючи дії Х. тільки за ч. 3 ст. 140 КК, суд фактично визнав, що перший злочин вчинено з проникненням у житло, що не відповідає дійсності.

Цю помилку суду касаційною інстанцією виправлено не було, тому вирок і ухвала підлягають зміні.

Задовольнивши протест, судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України перекваліфікувала дії Х. за епізодом від 15 січня 1999 р. з ч. 3 ст. 140 КК на ч. 2 цієї статті, за якою призначила два роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю, а за сукупністю злочинів, передбачених частинами 2 і 3 ст. 140 КК, — три роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
© 2018. Верховний Суд України. Розробка Віадук-Телеком